19 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 320/2431/23
адміністративне провадження № К/990/4456/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №320/2431/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні позивача: Окружний адміністративний суд міста Києва
про визнання протиправним і скасування наказу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року (головуючий суддя: Кушнова А.О.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (головуючий суддя: Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.).
Установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України (далі - «ДСА України»), у якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ ДСА України від 20 грудня 2022 року №477 «Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації».
На обґрунтування позову позивач зазначив, що ДСА не наділена повноваженнями вживати заходів, спрямованих на ліквідацію суду, не передбачених законом про ліквідацію суду. У цьому зв'язку позивач зазначав, що Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» не передбачено порядку ліквідації суду (переліку заходів), а тому самостійне ухвалення відповідачем оскаржуваного наказу про призначення Ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва є протиправним. Поряд з цим позивач вказав, що оскаржуваним наказом передбачено звільнення усіх працівників Окружного адміністративного суду міста Києва, включно з суддями, що суперечить конституційним гарантіям судді.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» не містить чіткого порядку здійснення ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва.
Одночасно, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ДСА України доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.
Проаналізувавши норми Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Положення №141/0/15-19, суди попердніх інстанцій дійшли висновку, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, практична реалізація якого є одним із основних завдань ДСА України. Забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів ДСА України здійснює з урахуванням порядку (особливостей), визначених законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду.
Зміст положень Цивільного кодексу України , які регулюють питання ліквідації юридичної особи, у взаємозв'язку із Законом України «Про судоустрій та статус суддів» і Положення №141/0/15-19, на переконання судів попередніх існтанцій, свідчить про те, що заходи, необхідні для ліквідації суду як юридичної особи вчиняються ліквідаційною комісією. Тож, призначення ліквідаційної комісії суду, затвердження її персонального складу охоплюється поняттям «забезпечення виконання рішення про припинення (ліквідацію) суду», і є одним із основних завдань ДСА України.
На основі викладеного, суди попередніх інстанцій не встановили порушень, необхідних для визнання оскаржуваного наказу незаконним.
Поряд з цим, Суди попередіх інстанцій визнали необгрунтованими доводи позивача про те, що вимоги пунктів 4, 7, 8 плану заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва стосуються також і суддів, що не входить до компетенції ДСА України, з огляду на те, що згадані пункти стосуються виключно працівників апарату суду, а згідно із приписами статті 155 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII забезпечення роботи суду здійснює його апарат. Працівники апарату суду відповідно до положень Закону України "Про державну службу" та Закону України №1402-VIII є державними службовцями, працівниками патронатної служби, службовцями та не наділені статусом судді у розумінні спеціального Закону України №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
На основі викладеного, суди попередніх інстанцій не встановили порушень, необхідних для визнання оскаржуваного наказу незаконним.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ухваленими у цій справі, позивач подав касаційну скаргу на них.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5 лютого 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у цій справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, й ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Підставою касаційного оскарження судових рішень позивач вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), зазначаючи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 19, 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також Закону №2825-IX, оскільки спір стосується відсутності у ДСА України повноважень щодо створення ліквідаційної комісії суду та визначення її складу, затвердження плану заходів з ліквідації суду саме у відповідності до норм частини третьої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також Закону №2825-IX, якими непередбачено право на вчинення таких дій, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо спірного питання.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Відповідач свого відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі доставлено відповідачу 15 лютого 2024 року о 02:21 год.
Третя особа також пояснень не надала. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі доставлено Окружному адміністративному суду міста Києва 15 лютого 2024 року о 02:21 год.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п'ять років Указом Президента України від 18 червня 2010 року №712/2010.
Указом Президента України від 28 вересня 2017 року №297/2017 ОСОБА_1 призначено суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (безстроково).
15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX).
Статтями 1 і 2 Закону № 2825-IX вирішено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX Кабінету Міністрів України, Державній судовій адміністрації України наказано вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.
Наказом Державної судової адміністрації України від 20 грудня 2022 року № 477 "Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації", зокрема, утворено ліквідаційну комісію Окружного адміністративного суду міста Києва, визначено її склад та затверджено план заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, в який включено наступні пункти:
1. Поінформувати ДСА України про передачу справ Окружного адміністративного суду міста Києва до Київського окружного адміністративного суду;
2. Поінформувати ДСА України про передачу локальної бази даних автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва до Київського окружного адміністративного суду;
3. Вжити заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) запису про рішення щодо ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва;
4. Надати до ЄДР копії таких документів: Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва"; наказу ДСА України "Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації";
5. Письмово поінформувати працівників суду про ліквідацію державного органу та письмово попередити їх про наступне вивільнення (звільнення) (стаття 492 КЗпП України, стаття 87 Закону України "Про державну службу");
6. Подати інформацію до державної служби зайнятості за формою звітності № 4 ПН "Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці";
7. Здійснити заходи щодо можливого працевлаштування працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва, що ліквідується, звернувшись до державної служби зайнятості міста Києва, органів в системі правосуддя та інших державних органів;
8. Видати накази про звільнення та ознайомити з ними працівників;
9. Забезпечити впорядкування трудових книжок суддів, працівників апарату суду, що ліквідується, та їх видачу працівникам, що звільняються;
10. Вжити заходів щодо внесення до ЄДР запису про завершення процедури ліквідації із внесенням до ЄДР відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації;
11. Здійснити інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і документів та розрахунків суду, що ліквідується;
12. Вжити заходів щодо виявлення дебіторів та кредиторів, погашення дебіторської та кредиторської заборгованості;
13. Здійснити перерозподіл кошторисних призначень для фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією суду;
14. Скласти акти приймання-передачі щодо основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, документів та розрахунків;
15. Передати основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, документи і розрахунки суду, що ліквідується, до ТУ ДСА України в місті Києві з подальшою передачею до Київського міського окружного адміністративного суду;
16. Особам, відповідальним за збереження гербової печатки та штампів, передати, а голові ліквідаційної комісії прийняти печатку, штампи, про що оформити відповідні акти;
17. Гербові печатки і штампи знищити. Акти про знищення печаток та штампів надіслати до Державної судової адміністрації України;
18. Здійснити інші заходи фінансового та матеріально-технічного забезпечення, необхідні для проведення ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва;
19. Утворити експертну комісію для упорядкування фонду документообігу та архівного фонду;
20. Забезпечити впорядкування та передачу судових справ, архівного фонду документообігу ліквідованого суду відповідній архівній установі;
21. Здійснити заходи щодо ліквідації режимно-секретного органу (РСО) в Окружному адміністративному суді міста Києва;
22. Здійснити заходи щодо передачі документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію з відмітками Літер М, які зберігаються в Окружному адміністративному суді міста Києва, на тимчасове збереження до Територіального управління ДСА України в місті Києві з подальшою передачею до Київського міського окружного адміністративного суду;
23. Здійснити інші заходи документального забезпечення, необхідні для проведення ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва.
Наказом ДСА від 13 січня 2023 року №15 унесено зміни до пунктів 1 і 3 наказу ДСА від 20 грудня 2022 року №477: визначено особу, яка буде виконувати повноваження голови ліквідаційної комісії у разі його відсутності; уточнено порядок інформування ліквідаційною комісією ДСА про проведену роботу з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вважаючи наказ ДСА від 20 грудня 2022 року № 477 «Про утворення Ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації» протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII (у редакції, чинній на час видання оскаржуваного наказу).
Стаття 19 Закону № 1402-VIII урегульовує питання щодо порядку утворення, реорганізації, ліквідації суду, визначення кількості суддів у суді.
Згідно з частинами першою та дев'ятою цієї статті суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом.
Порядок здійснення відповідних заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду, визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду.
Відповідно до частин першої - третьої статті 147 Закону № 1402-VIII в Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів, органів суддівського врядування, інших державних органів та установ системи правосуддя.
Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Державна судова адміністрація України та Національна школа суддів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності судів у випадках і порядку, визначених цим та іншими законами.
Державна судова адміністрація України забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.
Статус та повноваження ДСА визначені у статтях 151, 152 Закону № 1402-VIII. Так, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальне управління затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України. Державна судова адміністрація України здійснює інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до частини шостої статті 151 Закону № 1402-VIII рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19 затверджено Положення про ДСА.
Пунктами 1, 2 Положення про ДСА (у редакції, чинній на час видання оскаржуваного наказу) передбачено, що ДСА є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 цього Положення основними завданнями ДСА є, зокрема, забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів у межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до визначених завдань ДСА, серед іншого, забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів (підпункт 31 пункту 6 Положення).
13 грудня 2022 року Верховна рада України прийняла Закон № 2825-ІХ про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ визначено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ Кабінету Міністрів України та ДСА доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.
Нагадаємо, що позивач є суддею ліквідованого Законом № 2825-ІХ Окружного адміністративного суду міста Києва і в межах цієї справи оскаржує наказ ДСА від 20 грудня 2022 року № 477, яким утворено ліквідаційну комісію Окружного адміністративного суду міста Києва, визначено її склад та затверджено план заходів з ліквідації суду.
Розглядаючи цей спір, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що при виданні оспорюваного наказу ДСА діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу.
Касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів позивача щодо неправильного застосування судами норм частини дев'ятої статті 19 і статті 152 Закону № 1402-VIII і Закону № 2825-IX у правовідносинах про реалізацію ДСА повноважень у сфері судоустрою (їх перевищення) щодо створення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва, щодо питання застосування яких відсутній висновок Верховного Суду.
Ключовим доводом касаційної скарги є те, що порядок здійснення відповідних заходів, пов'язаних з ліквідацією суду, визначається виключно законом про його ліквідацію. При цьому, відповідач може здійснювати відповідні дії лише в межах повноважень, наданих йому законом, які визначені у статті 152 Закону № 1402-VIII. Водночас, Закони № 1402-VIII і № 2825-IX не наділяють ДСА повноваженнями на утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва, визначення її складу та затвердження плану заходів з ліквідації суду.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Закон № 1402-VIII є спеціальним нормативним актом, який визначає систему судоустрою України та організацію здійснення правосуддя судами.
В контексті спірного питання саме стаття 19 Закону № 1402-VIII регулює порядок утворення, реорганізації чи ліквідації суду. Зокрема, конструкція цієї норми унормовує, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, у якому визначається порядок здійснення пов'язаних із цим заходів.
Отже, по відношенню до інших норм права, які регулюють спірні правовідносини, стаття 19 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки визначає лише загальний порядок утворення, реорганізації чи ліквідації суду та містить посилання на інший законодавчий акт, яким, власне, й утворюється, реорганізовується чи ліквідовується конкретний суд. У даному випадку таким актом є Закон № 2825-IX про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.
Так, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом; Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду; з дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд невідкладно передає справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, до Київського міського окружного адміністративного суду.
Тобто, наведеною нормою Закону № 2825-ІХ визначено порядок відповідних заходів, пов'язаних із ліквідацією суду, а саме тих, які стосуються передачі адміністративних справ, які перебувають у володінні Окружного адміністративного суду міста Києва, і розгляду тих справ, які підсудні цьому суду.
Поряд із цим, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-ІХ Кабінету Міністрів України та ДСА доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.
Говорячи про компетенцію ДСА слід зазначити, що у частині третій 147 Закону №1402-VIII законодавець закріпив, що забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів є одним із основних завдань, покладених на ДСА.
В свою чергу, забезпечення виконання рішення, зокрема про ліквідацію суду, полягає у необхідності здійснення відповідних заходів організаційного характеру, як-от утворення ліквідаційної комісії суду та затвердження плану заходів ліквідації.
Тому, оскільки ДСА відповідно до Закону № 1402-VIII є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади, то саме вона наділена компетенцією на утворення ліквідаційної комісії суду та затвердження плану заходів з ліквідації суду.
При цьому Закон № 1402-VIII не встановлює правило, що в законі про ліквідацію суду повинні зазначатися повноваження ДСА щодо утворення ліквідаційної комісії суду та затвердження плану заходів з ліквідації суду.
На переконання Суду, це є цілком логічним, адже Закон № 1402-VIII і так визначає компетенцію ДСА щодо забезпечення виконання рішень про ліквідацію судів, що включає у себе здійснення відповідних заходів, а тому дублювання цих самих приписів у законі про ліквідацію суду не має жодного сенсу.
Таким чином колегія суддів уважає, що у даному випадку позивач помилково тлумачить компетенцію ДСА щодо забезпечення виконання рішення про ліквідацію суду, яка закріплена у статтях 19 і 152 Закону № 1402-VIII, як відповідні заходи, пов'язані з ліквідацією суду, порядок здійснення яких має бути визначений у Законі № 2825-ІХ.
Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що протиправність Наказу №477 підтверджується тим, що затверджений ним План заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва передбачає звільнення усіх без виключення працівників, у тому числі суддів.
Як слушно зауважив суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, пункти 4, 5, 6, 7 Плану заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва передбачають: письмово поінформувати працівників суду про ліквідацію державного органу та письмово попередити їх про наступне вивільнення (звільнення) (ст. 49-2 КЗпП України, ст. 87 Закону України "Про державну службу"); подати інформацію до державної служби зайнятості за формою звітності № 4 ПН "Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці"; здійснити заходи щодо можливого працевлаштування працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва, що ліквідується, звернувшись до державної служби зайнятості міста Києва, органів в системі правосуддя та інших державних органів; видати накази про звільнення та ознайомити з ними працівників.
Відтак, у перелічених пунктах йдеться мова про тих працівників, процедура вивільнення яких урегульована нормами КЗпП України та Закону України «Про державну службу». Вчинення жодних заходів відносно суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, окрім впорядкування їхніх трудових книжок, цей план не передбачає. Більше того, підстави звільнення та припинення повноважень судді визначені у статті 126 Конституції України, про що зазначає сам позивач.
Підсумовуючи наведене Суд констатує, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм частини дев'ятої статті 19 і статті 152 Закону №1402-VIII і Закону № 2825-IX у спірних правовідносинах не знайшли підтвердження під час касаційного розгляду справи.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21 листопада 2024 року у справі №320/120177/22, обставини якої є подібними з обставинами цієї справи, і в силу частини третьої статті 341 КАС України колегія суддів вважає за потрібне застосувати правові висновки, викладені у наведеній постанові, до спірних правовідносин.
Решта наведених скаржником аргументів не спростовують правильності застосування судами норм матеріального права, про перегляд яких подано касаційну скаргу.
За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не встановив підстав для їх скасування чи зміни, касаційна скарга у силу положень статті 350 КАС України задоволенню не підлягає.
З огляду на результат розгляду справи судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №320/2431/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду