19 лютого 2025 року
м. Київ
справа №580/2280/24
адміністративне провадження № К/990/50957/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сільського голови Виноградської сільської ради Демерзи Миколи Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до сільського голови Виноградської сільської ради Демерзи Миколи Анатолійовича (далі - відповідач), в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 22 січня 2024 року "Про проведення службового розслідування у зв'язку із скаргою ОСОБА_2 ";
- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 08 лютого 2024 року № 08 "Про оголошення догани провідному спеціалісту по соціальному захисту населення виконавчого комітету Виноградської сільської ради ОСОБА_1 ";
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 20000 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
30 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржниця просила скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи. Також, роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
31 січня 2025 року від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху надійшла уточнена касаційна скарга.
Під час перевірки матеріалів уточненої касаційної скарги встановлено, що вона подана без додержання вимог частини другої статті 330 КАС України.
Так, перевіркою змісту поданої уточненої касаційної скарги установлено, що скаржниця посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підстави касаційного оскарження та зазначає, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не враховано правових висновків Верховного Суду у справах від 12 липня 2023 року у справі № 331/147/22 та від 22 травня 2024 року у справі № 210/3278/22; без урахування пункту 5 «Порядку проведення службового розслідування» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Постанова № 950), який підлягав застосуванню, у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2019 року у справа № 808/965/17 та від 10 лютого 2021 року у справа № 640/9600/20.
Як вказує скаржник, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що судами попередніх інстанцій зроблені помилкові та необґрунтовані висновки про те, що позивачка порушила свої посадові обов'язки при розгляді заяви ОСОБА_2 , зокрема щодо оформлення документів на отримання соціальної допомоги.
Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд наголошує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду як на підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин тому, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
У справі № 640/9600/20 , на постанову Верховного Суду у якій від 10 лютого 2021 року скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження був висновок Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 08 липня 2011 року за результатами службового розслідування за фактом видачі довідки № 222 щодо належності до громадянства України, оформлення паспорту громадянина України. На підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України Суд закрив провадження у справі оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У справі № 808/965/17 скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір виник щодо оскарження висновку головного спеціаліста відділу з питань громадянства ГУ ДМС України в Харківській області про результати службової перевірки щодо законності набуття ним громадянства. За правилом пункту 1 частини першої статті 238 КАС України Суд закрив провадження в справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Також Верховний Суд відхиляє посилання скаржниці на справи № 331/147/22, № 210/3278/22, оскільки ці справи розглядалися в порядку цивільного судочинства, пункт 5 Постанови № 950 не застосовувався та, відповідно, висновки щодо цієї норми права не були сформовані.
Серед іншого, в уточненій касаційній скарзі, скаржниця посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес.
Проте, Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сільського голови Виноградської сільської ради Демерзи Миколи Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько В.М. Соколов