19 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 380/7492/23
адміністративне провадження № К/990/14309/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Різником Олексієм Романовичем,
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 (головуючий суддя Гінда О.М., судді Курилець А.Р., Ніколін В.В.)
у справі №380/7492/23
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Львівської міської ради
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії виконавчого комітету Львівської міської ради з прийняття рішення № 272 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 3 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 » після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації звернення громадянина ОСОБА_1 від 08.02.2023, що зареєстроване в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером АМ01:3564-2074-3495-8169;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.03.2023 № 272 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 3 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 .
1.2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що:
08.02.2023 ним зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером АМ01:3564-2074-3495-8169 заяву на видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 3 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 . Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення від 21.03.2023 № 272 про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.
Позивач вважає оскаржуване рішення № 272 та дії відповідача протиправними, виходячи, зокрема, з того, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» установлено, що надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей: на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану у разі ненадання відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або неприйняття рішення про відмову в їх наданні протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про їх видачу проектування об'єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».
Відтак, на думку позивача, відповідач не мав повноважень на прийняття оскаржуваного рішення після спливу 10 робочих днів з дня реєстрації його звернення.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 позов задоволено повністю.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 240 КАС України.
3.1. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позивача, який є неповнолітнім, відсутня адміністративна процесуальна дієздатність. На переконання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не може самостійно здійснювати у адміністративному судочинстві процесуальні права позивача, зокрема і уповноважувати на вчинення таких дій адвоката як його представника. При цьому матеріали справи не містять згоди законних представників позивача на укладення договору про надання правничої допомоги та підписання позову і ведення справи в суді адвокатом.
4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
4.1. Неповнолітньому ОСОБА_1 на праві приватної власності належить зблокована нежитлова будівля котеджу АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2022. 08.02.2023 зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером AM01:3808-6076-4998-9883 заява на видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 3 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 .
4.2. Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення від 21.03.2023 № 272 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію гр. ОСОБА_1 зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 3 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 .
4.3. Вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, неповнолітній ОСОБА_1 звернувся 11.04.2023 до суду з цим позовом.
4.4. Позовну заяву від імені неповнолітнього ОСОБА_1 підписано адвокатом Різником О.Р. До позову додано ордер серії ВС № 1198716 від 10.04.2023 на надання правничої допомоги неповнолітньому ОСОБА_1 , підставою для видачі якого вказано договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № б/н від 22.03.2023.
4.5. ОСОБА_1 є неповнолітнім, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 .
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
5. Не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 ОСОБА_1 через представника адвоката Різника О.Р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду і направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми статей 43, 56, пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41.
При цьому, суд не врахував висновків щодо застосування вказаних норм права, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 320/5420/18, від 05.12.2018 у справі № 9901/736/18, у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 369/13467/20.
5.2. На переконання особи, яка подала касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що неповнолітній ОСОБА_1 не має адміністративної процесуальної дієздатності.
6. Відповідач відзиву на касаційні скарги не подав, про відкриття касаційного провадження повідомлений належним чином.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
9. Вказаній конституційній нормі кореспондує норма частини 1 статті 5 КАС України, якою визначено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо така особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
10. Частиною 2 статті 43 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
11. Відтак можна зробити висновок про те, що неповнолітні особи мають право на звернення до суду у спорах з приводу публічно-правових відносин, проте самостійно лише у тих правовідносинах, у яких вони можуть брати участь відповідно до законодавства.
12. Варто зауважити, що перелік публічно-правових відносин, у яких неповнолітня особа може брати участь самостійно, окремим законодавчим актом не визначено. Відтак при вирішенні вказаного питання варто у кожному окремому випадку виходити із суті публічно-правового спору, який вирішується судом. При цьому необхідно враховувати норми права, які регулюють такі публічно-правові відносини.
13. У цій справі предметом спору є відмова органу місцевого самоврядування видати містобудівні умови та обмеження на реконструкцію зблокованої нежитлової будівлі котеджу № 3 у житлову одиницю (квартиру АДРЕСА_1 ).
14. Частинами 1 та 2 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.
15. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 цього Закону замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
16. Відтак, аналіз вказаних норм права свідчить, що законодавство у сфері містобудівної діяльності не містить норми, яка би допускала участь у зазначених правовідносинах неповнолітніх. За таких обставин ОСОБА_1 , який хоч і є власником будівлі по АДРЕСА_1 , здійснюючи намір щодо виконання підготовчих або будівельних робіт самостійно реалізовувати зазначене право не може з огляду на відсутність відповідних приписів у спеціальному законодавстві, яке регулює такі правовідносини.
17. При цьому, необхідно враховувати норми частини 2 статті 32 ЦК України про те, що неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.
18. Проте, навіть за наявності згоди батьків на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, неповнолітній ОСОБА_1 не може самостійно представляти свої інтереси у адміністративному суді з огляду на приписи частини 2 статті 43 КАС України, а його права, свободи та інтереси у суді мають захищати законні представники в порядку статті 56 цього Кодексу.
19. Відтак, не маючи адміністративної процесуальної дієздатності у публічно-правовому спорі, неповнолітній, відповідно, не може доручати ведення такої справи іншим особам, зокрема і адвокатам. Такими повноваженнями наділені лише його законні представники.
20. За наведеного правового регулювання судом відхиляються доводи ОСОБА_1 щодо неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.06.2021 у справі №369/13467/20 та Великої палати Верховного Суду, викладених у постановах від 05.12.2018 у справі №9901/736/18 та від 01.07.2020 у справі №320/5420/18, оскільки такі висновки зроблені за іншого правового регулювання правовідносин, щодо яких виник спір.
21. Зокрема, у справі № 369/13467/20 спірним питанням було встановлення наявності чи відсутності цивільної процесуальної дієздатності неповнолітньої особи за нормами ЦПК України. В цьому контексті колегія суддів касаційного суду зазначає, що за частиною 2 статті 47 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
22. Відтак, процесуальна дієздатність неповнолітніх у адміністративному процесі є відмінною від процесуальної дієздатності в цивільному процесі. У першому випадку вона виникає лише у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких неповнолітні можуть брати самостійно участь відповідно до вказівок закону. У другому випадку вона виникає в спорах, у яких неповнолітні особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
23. У справі № 369/13467/20 Верховний Суд встановив, що неповнолітній звернувся до суду із заявою за правилами ЦПК України про видачу обмежувального припису стосовно кривдника у разі вчинення домашнього насильства. Таке звернення суд оцінив безумовним правом дитини на самостійну участь у розгляді справи з огляду на приписи Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року, яка встановила, що її дія поширюється на розгляд судами справ, що стосуються: усиновлення дитини; встановлення опіки, піклування над дитиною; визначення місця проживання дитини; позбавлення або оспорювання батьківських прав; інших питань про відносини між батьками та дитиною; будь-яких інших питань, що стосуються дитини особисто, а також питань її сім'ї (у тому числі її виховання, поновлення батьківських прав, управління її майном).
24. З огляду на вказане у зазначеній справі Суд виснував, що маючи право самостійно бути учасником справи за правилами ЦПК України, такий неповнолітній учасник справи може брати участь у її розгляді особисто та/або мати представника, уклавши відповідний договір про надання правової допомоги. При цьому Суд під час вирішення питання щодо повноважень неповнолітньої особи на укладення договору про надання правової допомоги та повноважень адвоката на представництво врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 05.12.2018 у справі № 9901/736/18 та від 01.07.2020 у справі № 320/5420/18.
25. У справі, яка розглядається, встановлено відсутність адміністративної правової дієздатності у неповнолітнього ОСОБА_1 щодо участі у публічно-правових відносинах з приводу отримання ним містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, а тому у цих правовідносинах він також позбавлений можливості особисто доручати ведення такої справи своєму представникові - адвокату. Такі дії можуть вчиняти лише законні представники неповнолітнього ОСОБА_1 .
26. У цій справі ухвалою суду касаційної інстанції від 01.05.2024 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Різником О.Р., на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 з огляду на те, що підставою касаційного оскарження було вказано неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема частини 2 статті 43 КАС України. При цьому в ухвалі про відкриття провадження Верховний Суд наголосив, що сам факт відкриття касаційного провадження у цій справі не свідчить про висновок щодо правомірності (чи неправомірності) представництва адвокатом неповнолітньої особи, а тому, зважаючи на те, що наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження та проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, Суд вважав за необхідне здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024.
27. Встановивши під час касаційного розгляду справи, що неповнолітній ОСОБА_1 не може самостійно представляти свої інтереси у адміністративному суді з огляду на приписи частини 2 статті 43 КАС України, а його права, свободи та інтереси у суді мають захищати законні представники в порядку статті 56 цього Кодексу, колегія суддів касаційного суду приходить до переконання про наявність встановлених пунктом 2 частини 1 статті 339 КАС України підстав для закриття касаційного провадження. Такими підставами є подання касаційної скарги особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Керуючись статтями 327, 339, 343 КАС України, суд, -
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Різником Олексієм Романовичем, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі №380/7492/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін