19 лютого 2025 року
м. Київ
справа №280/8606/24
адміністративне провадження № К/990/4248/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року позовну заяву задоволено частково.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року відомлвено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відтермінування виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року повернуто скаржнику.
04 лютого 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, яку апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв'язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 17 грудня 2024 року, а саме у зв'язку із несплатою судового збору.
Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов'язок вчинення відповідних процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху.
З історії руху цієї справи вбачається, що скаржник, звернувшись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, подав заяву про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якої було відмовлено та постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. На виконання вимог цієї ухвали, скаржник подав заяву про відтермінування виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарг, у задоволенні якої також було відмовлено, тобто вбачається, що скаржник не вчинив відповідної процесуальної дії (не сплатив судовий збір) у відповідь на ухвалу про без руху.
Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що в касаційній скарзі заявник лише посилається на частину першу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 55 Конституції України та частину першу статті 211 КАС України, проте в касаційній скарзі відсутні жодні аргументи щодо неможливості виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 17 грудня 2024 року про без руху та неправильних висновків суду апеляційної інстанції стосовно постановлення оскаржуваної ухвали від 31 січня 2025 року про повернення апеляційної скарги.
Сама по собі незгода з ухвалою суду апеляційної інстанції від 31 січня 2025 року про повернення апеляційної скарги без указання в касаційній скарзі яких процесуальних порушень припустився суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного процесуального судового рішення своєю чергою свідчить про необґрунтованість самої поданої касаційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур