19 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 559/4215/24 пров. № А/857/2429/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І. .
секретар судового засідання Василюк В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25 листопада 2024 року у справі № 559/4215/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови (головуючий суддя Жуковська О.Ю., м.Дубно, Рівненська область) -
05.11.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в якому просив:
- скасувати постанову № 1/368 від 28.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що спірною постановою, на підставі ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абзац 4 підпункт 10-1, пункт 1 Правил військового обліку призовників та військовозоб'язаних та резервістів, Додатку 2 «порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 - не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента про оголошення мобілізації, персональних даних через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, в/з, резервіста або у ТЦК та СП у період з 18.05.2024 до 16.07.2024..
Наголошував на тому, що обставини, викладені в оскарженій постанові не відповідають дійсності, бо у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 позивач неодноразово з'являвся до центру комплектування та соціальної підтримки, де подавав інформацію про свої незмінні, до цього часу, дані.
Крім того, зазначав, що законом передбачена можливість отримання держателем ЄДР персональних даних призовників шляхом взаємодії з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, держателями яких є державні органи, одним з яких є ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також, позивач вважав, що днем виявлення правопорушення є 17.07.2024, бо з цього дня у працівників ТЦК виникла можливість виявити осіб, які не оновили своїх даних у період з 18.05.2024 по 16.07.2024. Тому переконував, що на момент складення постанови, строк накладення адміністративного стягнення закінчився, так як пройшло більше трьох місяців.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення суд першої інстанції констатував правомірність спірної постанови, а доводи позивача вважав безпідставними.
В рішенні суд першої інстанції зазначив, що позивач не виконав вимог Закону про оновлення персональних даних військовозобов'язаного та не оновив свої дані у встановлений строк, а саме: до 16.07.2024, що і стало підставою притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також, суд першої інстанції зазначив, що чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. Так, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким якраз і є позивач.
Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності суд першої інстанції зазначив, що згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, тому строки за ст. 38 КУпАП не закінчились на момент притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи скарги є тотожні доводам позовної заяви, тобто незаконність спірної постанови та необґрунтованість рішення суду першої інстанції апелянт обґрунтовує покликаннями на закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, можливістю ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно, шляхом взаємодіє ЄДР уточнити персональні дані позивача, а також зазначає, що у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 позивач неодноразово з'являвся до центру комплектування та соціальної підтримки, де подавав інформацію про свої незмінні до цього часу дані.
Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивача повідомлено про час, місце та дату розгляду справи телефонограмою від 13.02.2025.
Відповідачів повідомлено про дату, час та місце слухання справи шляхом направлення повістки-повідомлення в електронний кабінет.
За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Учасники справи, їх повноважні представники на розгляд справи не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом з'ясовано, що 28.10.2024 начальник групи бронювання капітан ОСОБА_2 склав Протокол №368 щодо ОСОБА_1 за порушення вимог абз.2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.4 підпункт 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Додатку №2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року№1487.
У загаданому протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів, з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ТЦК та СП у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 у відповідності до вимог абзацу 5 пункту2 частини ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024. Згідно відомостей АІТС «Оберіг» персональні дані не оновлено.
У протоколі повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: в цей же день 28.10.2024 о 14:30 год. Вказаний протокол позивач отримав, про що свідчить його підпис у відповідній графі.
Згідно витягу з АІТС «Оберіг» від 28.10.2024 позивачем персональні дані не оновлено.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.12-14).
На підставі складеного протоколу, встановлених обставин, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято постанову №1/368 від 28.10.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Не погоджуючись із постановою ІНФОРМАЦІЯ_5 про притягнення до відповідальності позивач подав до суду позов.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про обґрунтованість спірної постанови такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних підлягають зокрема, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників. Ця норма чинна з 04.04.2024.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно зі ст.42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто у відповідності до частини 10 статті 1Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4пункту 1частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
За змістом позовної заяви та апеляційної скарги протиправність постанови про притягнення до відповідальності позивач обґрунтовує покликання на:
- примітку до ст. 210 КУпАП, тобто можливість у ІНФОРМАЦІЯ_5 самостійно перевірити та уточнити дані позивача шляхом взаємодії з ЄДР;
- закінченням строк на притягнення до адміністративної відповідальності.
В контексті наведених доводів апеляційний суд зазначає таке.
Згідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме витягу з АІТС «Оберіг» позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із доступних способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і відповідно порушив законодавство про військовий обов'язок і військову службу. Твердження позивача про те, що він неодноразово був в ІНФОРМАЦІЯ_6 та повідомляв посадовим особами інформацію про свої дані, які з 2007 року є незмінні, справедливо не заслуговують на увагу, оскільки у останнього не було навіть військово-облікового документа. Такий документ, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, було видано позивачу лише 28.10.2024.
В контексті покликань позивача на застосування примітки до ст.210 КУпАП, то тут слід зазначити, що держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, однак і уточнити свої персональні дані у встановлений законом строк, позивач мав особисто у один із визначених способів. Обов'язок такого уточнення в силу закону покладається на військовозобов'язаного, яким якраз і є позивач.
З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач підтвердив правомірність оскарженої постанови.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За правилами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25 листопада 2024 року у справі № 559/4215/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний