06 лютого 2025 року м.Дніпросправа № 401/2466/24 2-а/401/63/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року у справі №401/2466/24 (2-а/401/63/24) (суддя Андріянова С.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) на транспорті Дорошенко Ольги Володимирівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про скасування постанови старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) на транспорті Дорошенко О.В. (далі відповідач-2) серії АА № 00020497 від 19 червня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 гривень.
В позовній заяві позивач зазначав, що відповідачем при винесенні оскарженої постанови не враховано, що здійснювалося перевезення наливного (рідкого) вантажу, який при гальмуванні транспортного засобу змістився в цистерні, що призвело до перевищення саме на одну вісь на незначну величину - 0,16т.. Крім того, позивач вказує, що відповідач безпідставно застосував санкції до нього як власника транспортного засобу, в той час як перевезення здійснювало ТОВ «Логістик-Трейд». Крім того, відповідачем перевізнику не надсилалася довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, жодним документом не підтверджено вимірювання чи зважування транспортного засобу.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року позовні вимоги позивача були задоволені, суд визнав протиправною та скасував оскаржену позивачем постанову та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за відсутністю в його діях події правопорушення.
З рішенням суду першої інстанції не погодилася Державна служба України з безпеки на транспорті (далі відповідач-1), була подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач-1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що примірник оскарженої постанови містить фото транспортного засобу, інформацію про кількість осей, відстань між осями, нумерацію осей, навантаження на вісь, загальну масу транспортного засобу, виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри. Ідентифікатор доступу до відеофайлів, посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому можна ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення в електронній формі.
З інформації, зазначеній у постанові серії АА №00020497 від 19.06.2024 можна встановити перевищення позивачем вагових параметрів.
В оскарженій постанові зазначено державний номерний знак тягача з огляду на те, що відповідальною особою за вчинене правопорушення є саме фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано тягач, який приводить в рух транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Скаржник наполягає, що постанова в повній мірі відповідає встановленим вимогам та містить усі необхідні відомості, зокрема, виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу (кількість вісей, відстань між вісями, навантаження на вісь, загальну масу, формулу розрахунку, відсоток перенавантаження, тонаж перенавантаження та норматив, який застосовується дотранспортного засобу).
Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, у відзиві просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.
Представник позивача у відзиві звертає увагу, що відповідачами відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк до суду не надано, жодних доказів, які б підтверджували, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП судом не встановлено. Сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки викладені у постанові обставини правопорушення не підтверджені належними доказами.
Відповідач-2 своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористалась.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія судів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 19 червня 2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Дорошенко О.В. було винесено постанову серії АА № 00020497 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, згідно з якою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.132-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн .
Зі змісту постанови вбачається, що 18 червня 2024 року о 16 год. 52 хв., за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF 95 XF, днз НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .. Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одну вісь транспортного засобу на 8,835 % (0,016 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон.
При цьому, постанова містить фото транспортного засобу, інформацію про кількість осей, відстань між осями, нумерацію осей, навантаження на вісь, загальну масу транспортного засобу, виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри. Ідентифікатор доступу до відеофайлів, посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому можна ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення в електронній формі.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортний засіб марки DAF 95 XF, днз НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 20,21).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб марки MAGYAR номерний знак НОМЕР_4 , є спеціалізованим напівпричепом н/пр-цистерна, власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 20,21).
Позивач, вважаючи постанову протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, скасовуючи спірну постанову та закриваючи провадження у справі, дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно із п. п. 15, 29 п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до підпункту «в» пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь (кількість осей; максимальне значення для автомобільних доріг: державного значення і місцевого значення):
- на одинарну вісь - 11,5 т і, відповідно, 7 т;
- на здвоєні осі, якщо відстань між осями:
менш як 1 метр - 11,5 т і, відповідно, 7 т;
від 1 до 1,3 метра - 16 т і, відповідно, 10 т;
від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 т і, відповідно, 10,5 т;
від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони, - 19 т і, відповідно, 11,5 т;
від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тони - 23 т і, відповідно, 11,5 т;
від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 т і, відповідно, 11,5 т;
- на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями:
1,3 метра або менше - 21 т і, відповідно, 13 т;
понад 1,3 до 1,4 метра - 24 т і, відповідно, 14 т.
Відповідно до ч.2 ст.1321 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм підчас руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Приміткою до ст.1321 КУпАП передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 143 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 1222, частинами другою і третьою статті 1321 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб,- особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 2797 цього Кодексу.
Положенням ч.1 ст.2797 КУпАП визначено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 143 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Позивачу в провину ставиться правопорушення, що виразилося у допуску руху транспортного засобу DAF 95 XF, днз НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме навантаження на одиночну вісь транспортного засобу із перевищенням на 8,835% (0,016 т) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.
Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 р. № 1174 передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Відповідно до п.12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
У оскарженій постанові містяться фотозображення номерного знаку транспортного засобу, місце вчинення правопорушення та дані зафіксованої події, які в свою чергу містять посилання на дату, час вчинення правопорушення, номер транспортного засобу, тип порушення перевантаження (перевищення вагових норм за параметром навантаження на осі), суму штрафу та інформацію про транспортний засіб, включаючи відомості про його власника.
Постанова містить інформацію про кількість осей, відстань між осями, нумерацію осей, навантаження на вісь, загальну масу транспортного засобу, виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри. Ідентифікатор доступу до відеофайлів, посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому можна ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення в електронній формі.
Тобто, відповідачем надана повна інформація з фотографіями в момент вчинення правопорушення.
Посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті - під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 8,835% (1,016 тон), що в свою чергу є складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Оскаржена постанова та інші надані відповідачем докази містять інформацію щодо маси перевищення вагової норми та її відсоток, посилання на нормативні габаритно-вагові параметри транспортного засобу на вказаній ділянці автомобільної дороги, відомості про марку, модель, номерний знак транспортного засобу, відповідальну особу (а.с. 72).
Згідно із пунктами 2.3 - 2.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, за фізичним станом вантажі можуть бути твердими, рідкими і газоподібними. За наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для яких тара потрібна і для яких вона не потрібна. За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними. Такі вантажі як швидкопсувні, небезпечні, антисанітарні та живі - мають свої специфічні властивості. В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні).
Позивачем здійснювалось перевезення рідкого вантажу (олії) (а.с.22), а тому водій мав організовувати рух автомобільного транспорту (розміщення вантажу, швидкість руху тощо), не допускаючи переміщення вантажу на одну вісь.
Колегія суддів вказує, що саме перевищення вагових параметрів на одну вісь (будь-яку) під час руху автомобіля (в динаміці) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це встановлена відповідальність. В контексті п. 22.5 Правил дорожнього руху України перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
При цьому, матеріалами справи підтверджено факт недотримання позивачем габаритно - вагових норм на одинарну вісь, яке становить 1,016 т.
У постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 420/3371/21 Верховний Суд зазначив, що за відсутності документів, зокрема, в цьому випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
З матеріалів справи встановлено, що технічним засобом WIM7, WAGA-WIM35 зав. № 1 було здійснено вимірювання транспортного засобу, що належить позивачу. Згідно свідоцтва про повірку технічного засобу №01/4380; 1471, він чинний до 07.11.2024 року, саме ним встановлена відповідність підсистеми ідентифікації транспортних засобів типу засобу вимірювальної техніки та застосованим вимогам технічного регламенту, наведено регламентно-допустиму похибку.
Таким чином ідентифікація транспортного засобу та вимірювання ваги було здійснено в автоматичному режимі за допомогою сертифікованого приладу фіксації та зважування, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ №94 від 13 січня 2016 року, та немає будь-яких обґрунтованих сумнівів у результатах цього вимірювання.
Крім того, оскаржена постанова відповідає вимогам п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. № 1174, а також положенням ст. 283 КУпАП, що спростовує доводи позивача про складання постанови з порушенням вимог чинного законодавства.
Інформація, яка формує об'єктивну сторону порушення, не лише міститься в постанові, але й підтверджуються інформаційними файлами та даними фотофіксації.
Винесення постанови на наступний день після виявлення правопорушення не свідчить про її протиправність.
Відповідно до ст.279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов'язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Відповідачами дотримано процедуру, визначену ст.279-5 КУпАП, а доводи позивача спростовано матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновків, що відповідачами належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1321 КУпАП.
Доводи позивача про те, що не він має нести відповідальність, оскільки перевізником виступало ТОВ «Логістик-Трейд» колегія відхиляє. В спірному випадку відповідачем вірно притягнуто до відповідальності за виявлене та зафіксоване в автоматичному режимі правопорушення саме позивача як власника транспортного засобу з урахуванням положень ст. 143 КУпАП. Підстав для звільнення від відповідальності, визначених ч.1 ст.2797 КУпАП, у спірному випадку судом не встановлено.
Позивач не спростував факту виявленого правопорушення, судом апеляційної інстанції встановлено правомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності, тому відсутні підстави як для скасування оскарженої постанови відповідача, так і для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Висновки суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності прийняття спірної постанови, та не доведеності обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення, не відповідають матеріалам справи, рішення суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.311, ч.3 ст.272, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року у справі №401/2466/24 (2-а/401/63/24) - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак