20 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/8867/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року (суддя Татаринов Д.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області в призначенні пенсії за віком позивачеві; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 29 травня 2024 року із зарахуванням до страхового стажу період навчання з 25 січня 1996 року по 30 липня 1996 року, період догляду за дітьми до 3-річного віку, період роботи з 01 травня 1986 року по 01 жовтня 1992 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05 червня 2024 року № 103550009256, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV період навчання по трудовій книжці НОМЕР_1 від 12 серпня 1992 року з 25 січня 1996 року по 30 липня 1996 року, період догляду за дітьми до 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також період роботи з 01 травня 1986 року по 01 жовтня 1992 року, у зв'язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 травня 2024 року щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням мотивувальної частини судового рішення в адміністративній справі № 280/8867/24.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 29.05.2024 звернулась до територіального органу ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком, яка в порядку перерозподілу була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2024 № 103550009256 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.
Назване рішення є предметом оскарження в даній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Не є спірним той факт, що ОСОБА_1 звернулась з заявою про призначення пенсії після досягнення пенсійного віку, відмова відповідача в призначенні пенсії мотивована відсутністю у заявниці достатнього страхового стажу.
Так, з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області вбачається, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано: період навчання по трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.08.1992 з 25 січня 1996 року по 30 липня 1996 року, оскільки відсутнє підтвердження кваліфікації; період догляду за дітьми до 3-х річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві про народження відсутня відмітка про отримання паспорту; період роботи з 01 травня 1986 року по 01 жовтня 1992 року, оскільки запис про звільнення з роботи завірено печаткою іншого підприємства.
Надаючи оцінку правильності висновків пенсійного органу, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
При цьому законодавство визначає, що час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та правомірним висновок відповідача, викладений в оскаржуваному рішенні, про неможливість зарахування до страхового стажу ОСОБА_2 період навчання по трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.08.1992 з 25 січня 1996 року по 30 липня 1996 року, оскільки відповідний запис у трудовій книжці не містить підтвердження отримання кваліфікації. При цьому позивачем не спростовується той факт, що документ про присвоєння кваліфікації до пенсійного органу не подавався.
Водночас, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги подане позивачем до суду Свідоцтво про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій за кваліфікацією «перукар» від 30.07.1996, адже це сприяє повному захист прав та законних інтересів позивача та упереджує виникнення додаткового судового спору.
Встановлені судом першої інстанції обставини під час розгляду справи, з урахуванням наведених норм чинного законодавства, дають можливість дійти висновку, що до страхового стажу ОСОБА_1 має бути зарахований період навчання з 25 січня 1996 року по 30 липня 1996 року.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що Свідоцтво про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій за кваліфікацією «перукар» від 30.07.1996 має бути додатково подано до УПФУ задля приєднання до матеріалів пенсійної справи.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дітьми, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
У редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до загального трудового стажу особи в повному обсязі, при цьому закон не ставить в залежність зарахування цього періоду до страхового стажу з проставленням в Свідоцтві про народження дитини відмітки про отримання дитиною паспорта.
Відтак, оскаржуване рішення відповідача в цій частині є протиправним.
Також не можна погодитися з висновком УПФУ щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 01 травня 1986 року по 01 жовтня 1992 року, адже, як вірно зауважив суд першої інстанції, позивач не може нести негативні наслідки у зв'язку з неправильним заповненням роботодавцем трудової книжки, як-то завірення запису про звільнення.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що копія трудової книжки ОСОБА_1 взагалі спростовує доводи УПФУ, що запис про звільнення з роботи завірено печаткою іншого підприємства, адже запис про прийняття позивача на роботу 01.05.1986 та звільнення 01.10.1992 завірені одним й тим самим підписом голови с/Ради, який скріплений одною й тою печаткою (визначити точну назву неможливо, відтиск має окремі фрагменти назви - «депутатів», «сільської ради»).
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в адміністративній справі № 280/8867/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 20 лютого 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 20 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров