Справа № 489/5535/24
Номер провадження 2-а/489/8/25
Рішення
Іменем України
19 лютого 2025 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
представника позивача Сафронова Ю. І., представника відповідача 1 - Коваль В.М.(дистанційно), представника відповідача 2 - Тарасенко К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі-відповідач 2) про визнання протиправними, скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення та закриття проваджень у справах, визнання протиправними дій та скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень
встановив
Представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання протиправними, скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення та закриття проваджень у справах, визнання протиправними дій та скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.07.2024 позивач від органів ДВС дізнався про існування Постанов Державної служби України з безпеки на транспорті:
- серія АА №00018898 від 22.04.2024р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України (далі - Постанова 18898)
- серія АА №00018901 від 22.04.2024р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України (далі - Постанова 18901).
Зі змісту Постанови 18898 випливає, що ОСОБА_1 як відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за те, що він начебто 15.04.24р. о 08 год. 11 хв, за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., допустив рух транспортного засобу марки MAN TGX 18.440 д/н НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6% (1.08 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Зі змісту Постанови 18901 випливає, що ОСОБА_1 як відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за те, що він начебто 15.04.24р. о 9 год. 41 хв, за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., допустив рух транспортного засобу марки MAN TGX 18.440 д/н НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,5% (1.17 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Оскільки в даному перевезенні вантажу 01.04.2023р. транспортний засіб позивача використовувало ФГ «ПАННА-ЮАСЕ», що підтверджується товарно-транспортними накладними №000000421 від 14.04.2024р., №000000422 від 14.04.2024р« №000000424 від 14.04.2024р., притягнення позивача до відповідальності в якості перевізника за порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту та визначення йому грошових зобов'язань є протиправним. На сьогодні представник позивача звернувся до орендаря із відповідним запитом щодо отримання зазначених копій документів.
При цьому власник транспортного засобу в даному випадку не може відповідати за внесення користувачем до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, оскільки, відповідно до п.ЗО Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ №1197 від 14.11.2018р., внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички), здійснюється в сервісному центрі МВС за заявою належного користувача.Отже, з точки зору складу наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, є очевидним, що позивача відсутня вина, як один з елементів такого складу, що виключає можливість йог притягнення до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги (П. 17 Порядку 1174).
У постанові повинні зазначатися виміряні вагові параметри транспортного засобу з урахуванням похибки. Як зазначили працівники Укртрансбезпеки, про що має бути відображено в оскаржуваній Постанові, похибка автоматичного вагового обладнання при визначенні загальної маси транспортного засобу складає 10%, а при навантаженні на вісь - 16%. Тобто обладнання є доволі неточним, раз передбачає такий великий відсоток похибки.При цьому відповідач під час винесення оскаржуваної Постанови також повинен був застосувати похибку у 2 відсотки, яка встановлена Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими Постановою КМУ №30 від 18.01.2001р. Отже показники перевищення загальної маси транспортного засобу на 6% (1.08 тон) та на 6,5% (1.17 тон) за обома Постановами не є доведеними відповідачем.При цьому, від відсотку похибки залежить сума штрафу, а отже це є суттєвою обставиною, яка має бути з'ясованою під час даного судового розгляду.
Окрім того, як видно зі змісту Постанов 18898 та 18901 та товарно-транспортних накладних №000000421 від 14.04.2024р., №000000422 від 14.04.2024р., №000000424 від 14.04.2024р, вони винесені стосовно позивача за результатами одного і того ж перевезення вантажу. Тобто фактично відповідач двічі притягнув позивача до відповідальності за одне і теж правопорушення, яке мало місце на його думку.
З цих підстав просив суд визнати протиправними та скасувати:
- Постанову серія АА №00018898 від 22.04.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.;
- Постанову серія АА №00018901 від 22.04.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.,і закрити провадження в справах про адміністративні правопорушення;
2) Визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо направлення Постанов серія АА №00018898 від 22.04.2024р., серія АА №00018901 від 22.04.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (по кожній постанові) до Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для примусового виконання згідно заяв вих.№7262/3.7/14-24 від 04.06.2024р. та вих.№7250/3.7/14-24 від 04.06.2024р.
3) Скасувати Постанови Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.07.2024р. про відкриття виконавчих проваджень №75420233 та №75420389 з примусового виконання Постанов Державної служби України з безпеки на транспорті серія АА №00018898 від 22.04.2024р., серія АА №00018901 від 22.04.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (по кожній постанові).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні (дистанційно) заперечував проти задоволення позову, надав суду відзив. У відзиві вказав, що позивач є власником транспортного засобу. Та обставина, що транспортний засіб перебував у користуванні третьої особи, не є свідченням того, що відповідальною особою за вказане правопорушення має виступати третя особа з огляду на таке. Позивач, за яким зареєстрований транспортний засіб, як того вимагає Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145, не вжив заходів для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Та обставина, що транспортний засіб використовувався перевізником, не свідчить про автоматичну зміну належного користувача транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.
Зазначають, що на момент вчинення правопорушення та як наслідок винесення постанови Порядок №1174 діяв в редакції від 28.02.2024,в той же час представник позивача посилається на редакцію Порядку №1174 від 11.05.2023. Представник позивача стверджує: «Тобто обладнання є доволі неточним, раз передбачає такий великий відсоток похибки». Однак це лише суб'єктивні припущення представника позивача, оскільки перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Тобто законодавчо встановлена похибка не є свідченням того, що обладнання є неточним, а навпаки підтверджує ту обставину що під час зважування дотримувались вимоги щодо фіксування параметрів транспортного засобу. Якби перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу булоне більше двох відсотків - Позивач мав право не оформлювати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні та не вносити плату за проїзд. Зазначене є свідченням, того що вказані 2% поглинаються 5% з яких уже встановлюється відповідальність за перевищення габаритно-вагових норм встановлених п. 22.5 ПДР.
Окрім того, фіксування вище обумовлених подій було здійснено на двох різних ділянках дороги, у різний часовий проміжок, відповідно Позивачем завдано шкоду дорожньому покриттю за різними адресами та подіями, а відтак зафіксовані порушення не можуть вважатися одним порушенням.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. У наданому до суду відзиві вказав, що згідно відомостей АСВП на виконанні в Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 75420233 з примусового виконання Постанови № АА 00018901 виданої 22.04.2024 року Відділом впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Згідно із частиною другою статті 308 КУпАП в разі несплати штрафу в строк, установлений частиною другою статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 17000,00 грн. Позивач у позові обґрунтовуючи свої вимоги не зазначає, які саме дії державних виконавців вчинені в порушення вимог закону або в чому полягає протиправність постанов винесених у виконавчих провадженнях №№ 75420233, 75420389. Всі обґрунтування позовних вимог полягають у доказуванні протиправності дій Державної служби України з безпеки на транспорті, щодо винесення постанов: серіїАА №00018898 від 22.04.2024 року, серії АА № 00018901 від 22.04.2024 року, та жодним чином не стосуються дій/бездіяльності державних виконавців.
Позивач просить суд скасувати постанови Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчих проваджень №№ 75420233, 75420389, однак не враховує положення п.5 ст. 39 Закону України«Про виконавче провадження» де зазначається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання не чинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, у разі скасування судом постанов: серії АА №00018898 від 22.04.2024року, серії АА № 00018901 від 22.04.2024 виданих Державної служби України з безпеки на транспорті або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню виконавчі провадження №№ 75420233, 75420389 будуть закінчено відповідно положень п.5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», що не потребує додаткового звернення до суду про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень. Також, Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) помилково зазначено співвідповідачем у справі, так як не може відповідати за дії/бездіяльність посадових осіб іншого державного органу.
Дослідивши докази у справі, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.
22.04.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною було винесено постанову серії АА №00018898, відповідно до якої 15.04.2024 о 08 год. 11 хв. за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область MAN 19.343 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 - відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6% (1,08тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Вказане порушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу марки WIM 78,WAGA-WIM35, ЗАВ. №16, №04/4783;168;169 до 16-02-2025.
22.04.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л. М. винесену постанову серії АА №00018901 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Встановлено, що 15.04.2024 о 09:41 год. за адресою: М-30, км. 949+608 (М-04, км.186+337), Дніпропетровська область, ОСОБА_1 - відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,5% (1,17 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон. Вказане порушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу марки WIM20,WAGA-WIM35, ЗАВ. №7, №04/4445;1627;1626 до 24.11.2024.
Із копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що транспортний засіб MAN ( НОМЕР_1 ) належать на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно з товарно-транспортних накладних №000000424 від 14.04.2024, №000000421 від 14.04.2024 автомобільним перевізником рахується ФГ "ПАННА_ЮАСЕ" (автомобіль MANд.н.з. НОМЕР_1 ).
Представником відповідача до суду надані копії свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, відповідно до яких підсистема ідентифікації транспортних засобів ANPR - WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю "WAGA"), за результатами перевірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8809.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до п. 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: зовнішніх габаритів: за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (далі - Правила).
Згідно з п.п. 3, 4 Правил, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
В ч. 4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - Порядок №1174), в п.17 якого зазначено, що у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
З системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що виконання державного контролю за безпекою на автомобільному транспорті може здійснюватись, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількість осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. В подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання, фотографії транспортного засобу тощо. Система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів - у відповідності до діючого законодавства.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідальність має нести не власник такого транспортного засобу, а перевізник. То суд зазначає таке.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Як визначено частинами 1 та 2 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень (ч.2 ст.49 Закону №2344-III).
Не пред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, положеннями абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, зі змісту наведених норм слідує, що суб'єктом відповідальності за ст.60 Закону №2344-IIІ є автомобільний перевізник.
Автомобільного перевізника статтею 1 Закону №2344-IIІ визначено як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно ст.33 Закону №2344-IIІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Сторонами у справі не заперечується, що при оформленні матеріалів перевірки відомості про автомобільного перевізника взято посадовими особами Укртрансбезпеки з даних щодо власника транспортного засобу (свідоцтва про реєстрацію ТЗ).
Як слідує з товарно-транспортних накладних від 14.04.2024 автомобільним перевізником вказано ФГ "ПАННА_ЮАСЕ" (водій ОСОБА_2 ). З цього слідує, що позивач не є перевізником в даному випадку.
В свою чергу, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем, були відсутні відомості, які б наприклад підтвердили факт передачі ТЗ особі відмінній від власника чи ТТН із беззаперечною інформацією щодо особи перевізника, а також відсутні відомості щодо існування будь-яких трудових чи договірних відносин з вказаним у ТТН перевізником або замовником.
В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, Верховний Суд в постанові від 19.10.2023 року справі № 640/27759/21 зазначив:У кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися, на думку Верховного Суду, із розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв'язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.
Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Таким чином, в даному випадку саме позивач, який є власником спірного транспортного засобу є перевізником і, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, оскільки факт відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених стаття 48 Закону України Про автомобільний транспорт не спростовується матеріалами справи, що, насамперед, зумовлює накладення штрафу за таке порушення.Колегія суддів враховує, що встановлення належного перевізника при вирішенні питання про накладення адміністративно-господарського штрафу є повноваженням саме посадових осіб Укртрансбезпеки, на яку, в силу положень частини другої статті 77 КАС України, покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень.
У постанові від 22.02.2023р. по справі №240/22448/20 Верховний Суд зазначив, що під час габаритно-вагового контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф відповідно до статті 60 Закону №2344-III накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з'ясувати, зокрема, особу порушника.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 20.08.2024 у справі №420/27309/21 зазначив, що враховуючи наведені вимоги КУпАП, колегія суддів погоджується з доводами відповідача та висновками суду першої інстанції, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, яка передбачена ч. 2 ст. 132-1 цього Кодексу, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу.
Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки шляхом перевірки інформації представником відповідача 1 було встановило, що т/з MAN ( НОМЕР_1 ) належать на праві власності ОСОБА_1 , то оскаржувані постанови цілком правомірно складені відносно позивача, як власника вказаного транспортного засобу.
Окрім того, позивачем заперечувалося точність обладнання, яким було зафіксовано перевищення загальної маси транспортного засобу та вказувалось на неврахування встановленої законом похибки у 2%.
Наданими відповідачем до матеріалів справи доказами підтверджується відповідність вагового обладнання установленим стандартам, а саме в матеріалах справи наявні свідоцтва про перевірку технічних засобів, якими у спірному випадку здійснювалось вимірювання та які зазначені в оскаржуваних постановах.
Таким чином, відповідачем надано належні та допустимі докази того, що вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні та може в автоматичному режимі фіксувати порушення граничних навантажень транспортних засобів у русі.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, в редакції на час винесення спірних постанов, містила формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм підчас руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси та навантаження на строєну вісь транспортного засобу здійснюється за формулою:
% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%;
x факт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); х норм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР. Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на х факт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
Отже, згідно постанови серії АА №00018898 від 22.04.2024 та постанови серії №00018901 від 22.04.2024, з урахуванням похибки приладу, тобто регламентовано-допустимої похибки вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R134-1:2010 визначено загальну масу та навантаження на строєні осі вказаного транспортного засобу, які становить:- загальна маса - 21200 кг.;- навантаження на вісь 1- 8000 кг.., на вісь 2 - 13200 кг. Та відповідно за другою постановою: загальна маса - 21300 кг., навантаження на вісь1 - 7600 кг., на вісь 2 - 13700 кг.
Наведені вимірі технічного приладу у суду сумнівів не викликають, а їх точність позивачем належними та допустимими доказами не спростовано.
Що стосується твердження відповідача про двічі притягнення його за одне і теж правопорушення, то суд зазначає таке.
Враховуючи, що час та місце зважування (проїзду) транспортного засобу позивача не співпадають та є різними, порушення порядку у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст. 132-1 КУпАП, відбулися у різних проміжках часу, на різних ділянках дороги та зафіксовані на різних технічних засобах фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, при цьому, оскаржувані постанови складені різними посадовими особами, суд приходить до висновку, що ці діяння є двома різними правопорушеннями, тому це не є подвійним притягненням особи до адміністративної відповідальності за одне і теж правопорушення.
Як слідує з матеріалів справи, представником позивача вказано в додаткових поясненнях до справи, що у ФГ "Панна ЮАСЕ" яке виступало перевізником за вказаними товарно-транспортними накладними наявний договір на перевезення вантажів №103 від 28.03.2024 із ТОВ "ЮГ ПРОД ТОРГ". В свою чергу останнє надало лист Державного оператора тилу про те, що за результатами закупівлі між ДП "ДОТ" та ТОВ "ЮГ ПРОД ТОРГ" укладено державний контракт від 14.03.2024, за яким ТОВ "ЮГ ПРОД ТОРГ" зобов'язується поставити замовнику продукти харчування для особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік. У товарно-транспортних накладних вантажоодержувачем вказано підрозділи А4712-2, А4712-3, А7043-2, які є військовими частинами, тобто перевезення здійснювалось для забезпечення обороноздатності держави.
Так, відповідно до договору №103 від 28.03.2024, укладеного між ФГ "ПАННА ЮАСЕ" та ТОВ "ЮГ ПРОД ТОРГ" про надання послуг з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міських, міжміських сполученнях.
Згідно з листом Державного оператора тилу було повідомлено, що за результатами закупівлі між ДП "ДОТ" та ТОВ "ЮГ ПРОД ТОРГ" укладено державний контракт від 14.03.2024 №25/03-24 за яким, ТОВ "ЮГ ПРОД ТОРГ" зобов'язується поставити замовнику ДП "ДОТ" товар - продукти харчування для особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік. Договір перебуває в процесі виконання, строк дії договору - до 31.07.2024.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №1217 від 28.10.2022 року внесено зміни до п.22.5 Правил дорожнього руху, а саме доповнено його абзацом такого змісту: «У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення».
Таким чином, відповідальність суб'єкта, який у період воєнного стану в Україні здійснював перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення виключена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1217 від 28.10.2022 року.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.
Суд враховує, що фіксація факту перевищення загальної маси транспортного засобу за матеріалами створеними системою за допомогою технічних засобів, відбулася під час дії воєнного стану. Транспортний засіб, що зафіксований в спірних постановах MAN TGX 18.440 д/н НОМЕР_1 , здійснював перевезення продуктів харчування для особового складу військових частин ЗСУ з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави.
У свою чергу, згідно підпункту 7 пункту 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак, відповідач 1 при прийнятті спірних постанов не з'ясовував наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП, тому суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови слід визнати протиправними та скасувати.
Окрім того, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача 1 щодо направлення постанов на примусове виконання та скасувати постанови про відкриття провадження у справі №75420233 та №75420389 з примусового виконання постанов від 22.04.2024.
Як слідує з матеріалів справи, Державна служба України з безпеки на транспорті направила позивачу постанови у справах про адміністративні правопорушення, отримала конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання" та звернулася до відповідача 2 з заявами про примусове виконання постанов щодо ОСОБА_1 04.06.2024.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Суд враховує правову позицію, висловлену Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 20 лютого 2024 року у справі № 333/7293/23 та П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 420/22719/24 щодо того, що поштове відправлення, яким постанова у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, направлялась особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та повернута "за закінченням терміну зберігання" є підставою для висновку про набрання постановою законної сили після повернення такого відправлення.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено неправомірності дій відповідача 1 щодо направлення постанов для примусового виконання, тому в задоволенні вимог про визнання таких дій протиправними належить відмовити.
В свою чергу позивач не зазначає, які саме дії державних виконавців вчинені з порушенням вимог закону або в чому полягає протиправність постанов про відкриття виконавчих проваджень. Натомість всі обгрунтування позовних вимог полягають у доказуванні протиправності дій відповідача 1 щодо винесення постанов у справах про адміністративні правопорушення та їх направлення позивачу.
Оскільки позивачем не доведено підстав для визнання постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, суд вважає, що в задоволенні вимог про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень №75420233 та №75420389 належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 241, 246, 286 КАС України, суд
вирішив
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними, скасування постанов по справам про адміністративне правопорушення та закриття проваджень у справах, визнання протиправними дій та скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серія АА №00018898 від 22.04.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., провадження у справі закрити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серія АА №00018901 від 22.04.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., провадження в справі закрити.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9.
Відповідач 2:Інгульський відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 34993225, 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним адміністративним судом.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В. В. Кокорєв