Постанова від 19.02.2025 по справі 456/6405/24

Справа № 456/6405/24

Провадження № 3/456/101/2025

ПОСТАНОВА

іменем України

19 лютого 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , з участю адвокатів Доарме В.С., Крючкова І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_1 , 30.11.2024 о 20:10 год. по вул. Ленкавського, 5А в м. Стрий Львівської області керував транспортним засобом «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №211 від 30.11.2024, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Стаття (частина статті) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за вищезазначене адміністративне правопорушення.

Частина 1 статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правова позиція сторони захисту.

В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомив, що автомобілем не керував, він близько 14:00 год. випивав алкоголь у дворі, приїхали працівники поліції, всі розбіглися, а його наздогнали і затримали. Він не міг керувати даним автомобілем, такий йому не належить. Повідомив також, що не може пояснити чому він втікав від поліції, при цьому при огляді в нього не знайшли ні технічного паспорту на автомобіль, ні ключів від автомобіля «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 . Просить суд закрити провадження відносно нього, в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні адвокат Крючков І.М., який здійснює захист інтересів ОСОБА_1 , подав суду клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. В матеріалах справи наявні чотири відеозаписи, на яких зображений ОСОБА_1 , але не в якості особи, що керує транспортним засобом, а лише як співрозмовник працівників поліції. Обставини події, що зображені на відеозаписах не відповідають обставинам даної справи (викладеним у протоколі) - не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом або навчає керуванню, а також на відеозаписах взагалі відсутній транспортний засіб «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , тобто не відображають наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Наявні в матеріалах справи відеозаписи не є безперервними та не відображають повних обставин події. У постанові від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-a(2-ic/811/3/17) Верховний Суд прийшов висновку, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Перебування особи в стані алкогольного сп'яніння за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), незалежно від наявності ввімкненого двигуна, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський мав зафіксувати на службову відео камеру безпосередньо рух транспортного засобу, зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, і виключно за таких обставин вважається, що особа керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. В протилежному випадку адміністративна справа закривається з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення. Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 18 липня 2019 року у справі № 16/5226/16-а погодився із позицією судів попередніх інстанцій, які не прийняли до уваги в якості доказу вчинення адміністративного правопорушення відеозапис працівників поліції зазначивши, що він не відображає відомостей про вчинення правопорушення. Виходячи з вищевикладеного очевидним є той факт, що долучені відеозаписи свідчать, що не маючи зафіксованого факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , поліцейський склав протокол за вказаною подією. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні. Також працівниками поліції порушена процедура огляду на стан сп'яніння, так як огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я має передувати відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або його незгода з результатом огляду, проведеним на місці зупинки. Всупереч наведеному, відеозаписи не містять даних про виконання поліцейськими п.6, п.7 Інструкції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735. Також, всупереч ст. 256 КУпАП та п. 11 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 за № 1376 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не роз'яснені його права передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також не повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП (відеозаписи взагалі не містять відомостей про факт складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП). Крім того, наявні у справі інші докази: рапорт працівника поліції, направлення, акт огляду, висновок лікаря, тощо, також не можна визнати належними та допустимими доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони є похідними та не свідчать про беззаперечну винуватість останнього у його вчиненні. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом шляхом його вилучення чи передачу керування іншому водію шляхом відібрання відповідної розписки. Зазначене викликає обгрунтовані сумніви щодо достовірності обставин, викладених у протоколі.

В судовому засіданні адвокат Доарме В.С., який здійснює захист інтересів ОСОБА_1 , подав суду клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В огрунтування клопотання зазначив, що жодних доказів ніби то скоєного правопорушення ОСОБА_1 , а саме керуванням автомобілем «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , працівниками поліції суду надано не було, на жодному з відео не має зображення даного автомобіля та відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 має відношення до автомобіля «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 . У п. 34 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.08.2019 року у справі №712/12830/16-a, адміністративне провадження №К/9901/22847/18 суд зазначив: «Ураховуючи положення статей 7, 9, 245, 251, 280 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. У п. 37.1. цієї ж постанови зазначено, що «Мотивуючи підстави для відхилення вказаних доказів, суд зазначив, що критично ставиться до таких показань, оскільки вони, ураховуючи відсутність будь-яких інших доказів порушення позивачем ПДР України, не можуть бути беззаперечним свідченням учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Також суд апеляційної інстанції указав на те, що свідок ОСОБА_2 є співробітником відповідача, що ставить під сумнів його незацікавленість». Тому рапорт поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Н.Шкіринець, що ним був зупинений на вул. Ленкавського у м. Стрий автомобіль «Opel Kadett», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 не є належним доказом.

Показання свідка.

Свідок ОСОБА_2 - поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області в судовому засіданні повідомив, що він з поліцейським М. Голодовичем заступилив на чергування та, перебуваючи на паркінгу по вул. Коссака, 11 в м. Стрий помітили автомобіль червоного кольору, який на великій швидкості рухався в сторону вул. Ленкавського. Вони вирішили його наздогнати на службовому автомобілі, коли водій їх побачив, то одразу зупинився, вийшов з автомобіля та побіг в сторону парку. ОСОБА_3 наздоганяв його пішки, а він на службовому автомобілі. ОСОБА_1 вибіг йому на зустріч та був затриманий в порядку ст. 45 Закону України «Про національну поліцію». Водій на місці хотів з ними домовитися, однак ними було застосовано до ОСОБА_1 кайданки та проведено поверхневу перевірку, далі останній був доставлений в Стрийський РУП ГУ НП у Львівській області. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, той погодився пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Окрім цього зазначив, що ОСОБА_3 міг не встигнути ввімкнути реєстратор, встановлений на службовому автомобілі, так як вони наздоганяли водія, а відеозапис наданий до суду не є безперервний з технічних причин. Від проходження огляду на місці події, ОСОБА_1 відмовився. Також, водій не був відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки не був власником транспортного засобу «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 .

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Заслухавши позицію сторони захисту, показання свідка та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Суд дотримався норм, визначених КУпАП, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторона захисту користувалася рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторони захисту суд розглянув відповідно до вимог закону.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та здобуті під час розгляду справи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 30.11.2024 о 20:10 год. по вул. Ленкавського, 5А в м. Стрий Львівської області керував транспортним засобом «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №211 від 30.11.2024, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №919958 від 30.11.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 30.11.2024 о 20:10 год. по вул. Ленкавського, 5А в м. Стрий Львівської області керував транспортним засобом «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №211 від 30.11.2024, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП /а.с.2/;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №201, складеним о 00:50 год. 01.12.2024, відповідно до якого, лікарями ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду - 0,94‰ /а.с. 3/;

- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 30.11.2024 о 20:30 год. відмовився від проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Alcotest Dr?ger 6820» ARLJ 0900 /а.с.4/;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляду на стан алкогольного сп'яніння у ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ», результат огляду 0,94% /а.с.5/;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №726477 від 30.11.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. /а.с. 6/;

- рапортом поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Н. Шкіринець від 30.11.2024, з якого вбачається, що під час патрулювання спільно із старшим сержантом поліції М.Голодовичем, 30.11.2024 по вул. Ленкавського 5А в м. Стрий Львівської області було зупинено автомобіль «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, на що він погодився, результат тесту склав 0,94 ‰. На підставі наведеного відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП /а.с.7/;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оглянутої в судовому засіданні, з якого вбачається наступне. На відео 1 - водій ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння, результат тесту склав 0,94 ‰. З результатом ОСОБА_1 погодився, жодного разу не вказав, що не керував транспортним засобом. Працівник поліції роз'яснив йому права та встановив особу водія. На відео 2 - працівники поліції наздоганяють ОСОБА_1 , який тікає. Працівник поліції звертається до ОСОБА_1 «Ти дітей хочеш повбивати?, крім цього зазначає «П'яний водій тікав», «Автомобіль залишив біля магазину «Апельсин». Звертається до ОСОБА_1 , який запитує підстави його затримання, «А ти нащо сідав п'яний за кермо?» ОСОБА_1 відповідає: «Та я не тікав, я загубив мобільний телефон». На відео 3: в лікарні медичний працівник дає ОСОБА_1 продути Драгер, останній продуває, результат тесту - 0,94 %, працівник поліції показує водію результат огляду. Водій не заперечує, при цьому не вказує, що не керував транспортним засобом. На відео 4: Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що на нього складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. На відео 5: Працівник встановлює особу ОСОБА_1 , повідомляє причини зупинки транспортного засобу, що водій не ввімкнув покажчик повороту та рухався з великою швидкістю. Повідломляє ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд /а.с. 7а/.

Норми права, які застосовує суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).

Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)

Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Спростування доводів сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі міститься посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР.

Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною та обґрунтованою і водій в усякому випадку не має права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).

Суд критично оцінює клопотання сторони захисту про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на таке.

Доводи про те, що вина ОСОБА_1 не доводиться жодними належними доказами та допустимими доказами до уваги судом не беруться, оскільки суд вважає, що сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.

В судовому засіданні не встановлено порушень чинного законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24.11.2015 № 14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, як працівники поліції наздоганяють водія, в подальшому було встановлено його особу, повідомлено про причину зупинки транспортного засобу (не включено покажчик повороту, перевищення швидкості), повідомлено про ознаки сп'яніння. В медичному закладі ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат огляду - 0,94 ‰, останній з результатом погодився. ОСОБА_1 було роз'яснено його права та повідомлено про те, що буде складатися протокол про адміністративне правопорушення.

Оглянутий в судовому засіданні відеозапис суд вважає належним доказом, оскільки на ньому зафіксовано, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат огляду - 0,94 ‰. Зафіксовані відеозаписом обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Твердження про що відеозапис не є безперервним, не заслуговують на увагу, оскільки після перегляду відеозаписів судом, встановлено, що вони містяться в окремих відеофайлах, але є послідовними, на яких зафіксовано як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, результат позитивний - 0,94 ‰.

При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 жодного разу на відео не заперечив факту керування транспортним засобом. При цьому ані працівникам поліції, ані в суді не зміг пояснити, чому тікав від працівників поліції. А тому версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а випивав з друзями, а потім тікав без причини, не витримує жодної критики, оскільки не підтверджена жодними доказами. Сторона захисту не була позбавлена можливості клопотати перед судом про допит осіб, з якими того дня був ОСОБА_1 , однак таким правом не скористалася, що викликає обгрнутовані сумніви в правдивості показань ОСОБА_1 .

Натомість версія про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за подій, описаних в протоколі підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, зокрема відеозаписом, згідно з яким ОСОБА_1 тікає від працівників поліції, не заперечує факту керування транспортним засобом, добровільно погоджується пройти огляд і проходить такий в медичному закладі.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не покладено на орган поліції обов'язку зафіксувати за допомогою відеозапису факт зупинки транспортного засобу, адже події, за яких водій керує транспортним засобом в стані сп'яніння можуть бути різними. Зокрема, в даному випадку ОСОБА_1 , побачивши, що його наздоганяє патрульний автомобіль, вискочив з такого і побіг в невідомому напрямку.

При цьому той факт, що автомобіль йому не належить не спростовують висновків суду про те, що саме він керував транспортним засобом, оскільки чинним законодавством не передбачено право на керування транспортним засобом за умови належності такого на праві власності.

Необхідно зазначити про те, що сторона захисту не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи в суді, суд прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Безпідставними суд вважає доводи сторони захисту про те, що той факт, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування автомобілем доводить його невинуватість, оскільки чинним законодавством не передбачено як обов'язкової ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП факт відсторонення водія від керування транспортним засобом. При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 не є власником такого транспортного засобу, чого сторона захисту в судовому засіданні не заперечила.

Разом з тим, захисник посилаючись на практику КАС в складі ВС, що свідчать про неналежність доказів, не врахував те, що розгляд справ в порядку адміністративного судочинства, пов'язаний виключно зі скаргами на постанови, що винесені іншими уповноваженими особами, у яких протоколи про адміністративні правопорушення не складаються, внаслідок чого постанови у цих справа ні є преюдиційними для розгляду справ про адміністративні правопорушення судами, у яких складаються протоколи про адміністративне правопорушення, а постанови ухвалюються судовими органами.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу і такий факт не зафіксовано на відеозаписі на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд в медичному закладі і таке право реалізував, щодо результату огляду не заперечував.

Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем, оскільки такі спростовуються сукупністю зібраних доказів у справі доказів, яким судом надано ретельну оцінку під час прийняття рішення, заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом розцінюються судом, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.

Жодних об'єктивних даних, які б вказували на упередженість працівників поліції та ставили б під сумнів наявність підстав для складання щодо ОСОБА_1 протоколу, під час розгляду не встановлено.

Доводи захисту про те, що працівниками поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП було порушено норми чинного законодавства, що унеможливлює законне притягнення до адміністративної відповідальності, є безпідставними та такими, що не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі наведеного, інші доводи сторони захисту не аналізуються та не спростовуються, оскільки на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 не впливають.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновки суду.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчиненене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладення стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Підстави для стягнення судового збору.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань адвокатів Крючкова Івана Миколайовича та Доарме Валерія Семеновича, поданих в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, й обрати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605/шістсот п'ять/ грн. 60 коп.

Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови буде проголошений о 17:00 год. 20 лютого 2025 року в залі судового засідання в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Суддя В.Л.Бучківська

Попередній документ
125309703
Наступний документ
125309705
Інформація про рішення:
№ рішення: 125309704
№ справи: 456/6405/24
Дата рішення: 19.02.2025
Дата публікації: 24.02.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (05.03.2025)
Дата надходження: 05.12.2024
Розклад засідань:
09.01.2025 09:35 Стрийський міськрайонний суд Львівської області
27.01.2025 09:45 Стрийський міськрайонний суд Львівської області
19.02.2025 16:30 Стрийський міськрайонний суд Львівської області
21.03.2025 10:20 Львівський апеляційний суд
28.03.2025 10:30 Львівський апеляційний суд
04.04.2025 10:00 Львівський апеляційний суд