Справа № 463/1597/25
Провадження № 1-кс/463/1697/25
20 лютого 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 та зобов'язання до вчинення дій,
адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із скаргою у межах кримінального провадження за № 12019140050005330 від 02.12.2019 року, відповідно до якої просить визнати бездіяльність дізнавача відділу дізнання Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону; зобов'язати дізнавача відділу дізнання Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 вчинити процесуальні дії у визначений КПК України строк, а саме: зняти з розшуку та повідомити про підозру ОСОБА_6 відповідно до ст.ст.276-278 КПК України та допитати його.
В обґрунтування поданої скарги посилається на те, що Львівським РУП № 1 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019140050005330 від 02.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. 06.08.2020 року у кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру. Постановою дізнавача сектору дізнання Галицького ВП ГУНП у Львівській області від 12.08.2020 року, зупинено досудове розслідування та оголошено підозрюваного у розшук. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.10.2020 року у кримінальному провадженні скасовано повідомлення дізнавача від 06.08.2020 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, з підстав недотримання дізнавачем вимог кримінального процесуального закону при здійсненні повідомлення про підозру. Станом на сьогоднішній день дізнавачем не здійснено усіх необхідних процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, які дізнавач зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема, жодній особі не повідомлено про підозру. Зазначає, що адвокатом було скеровано клопотання до Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області щодо вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні, а саме: зняти з розшуку та повідомити про підозру відповідно до ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь на дане звернення начальником Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області від 04.02.2025 року повідомлено про те, що керівництвом відділу дізнання вивчено стан досудового розслідування та взято під постійний контроль питання систематичності та повноти досудового розслідування кримінального правопорушення. На думку потерпілої сторони викладені обставини свідчать про бездіяльність дізнавача, однобічність у проведенні досудового розслідування, про порушення принципу рівності перед законом і судом, та його спрямованість в інтересах виключно одного учасника - ОСОБА_6 . Дії дізнавача мають очевидно явні ознаки необ'єктивності та упередженості, і фактично позбавляють потерпілу ОСОБА_3 права на захист її прав у вказаному кримінальному провадженні. У зв'язку з наведеним, просить скаргу задовольнити.
Скаржник та її представник в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду скарги. При цьому, 20.02.2025 року від представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд скарги без участі скаржника та її представника, просять скаргу задовольнити.
Зважаючи на подану заяву, слідчий суддя вважає за можливим розглянути скаргу у відсутності скаржника та її представника.
Дізнавач відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги. Разом з тим, скерував на адресу суду матеріали кримінального провадження.
З врахуванням зазначених обставин та відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливим розглянути скаргу у відсутності представника суб'єкта оскарження.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження за № 12019140050005330 від 02.12.2019 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.п.1, 7 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділу дізнання Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження за № 12019140050005330 від 02.12.2019 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
06 серпня 2020 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру.
Постановою дізнавача сектору дізнання Галицького ВП ГУНП у Львівській області від 12.08.2020 року, зупинено досудове розслідування та оголошено підозрюваного у розшук.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.10.2020 року у кримінальному провадженні скасовано повідомлення дізнавача від 06.08.2020 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, з підстав недотримання дізнавачем вимог кримінального процесуального закону при здійсненні повідомлення про підозру.
Станом на сьогоднішній день жодній особі не повідомлено про підозру.
Також встановлено, що адвокатом було скеровано клопотання до Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області щодо вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні, а саме: зняти з розшуку та повідомити про підозру відповідно до ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідь на дане звернення начальником Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області від 04.02.2025 року повідомлено, що керівництвом відділу дізнання вивчено стан досудового розслідування та взято під постійний контроль питання систематичності та повноти досудового розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Із змісту поданої скарги слідчим суддею встановлено, що звертаючись до суду із такою, скаржник, як на підставу звернення, посилається на положення частини 1 статті 303 КПК України.
Положеннями ст.303 КПК України закріплено вичерпний перелік рішеннь, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, аналіз вказаного положення дає підстави стверджувати про те, що наведена норма дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
При цьому, варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Тобто, фактично положеннями п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності дізнавача, яка наприклад полягає у нерозгляді чи неналежному розгляді клопотання, поданого в порядку статті 220 КПК України.
Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Подана скарга не містить відомостей про те, що скаржник звертався до уповноваженого дізнавача в межах кримінального провадження за № 12019140050005330 від 02.12.2019 року в порядку ст.220 КПК України із клопотанням про проведення слідчих та/або процесуальних дій і таке відповідно не розглянуто дізнавачем, що свідчить про відсутність бездіяльності дізнавача, яка могла бути оскаржена до слідчого судді в порядку ст.303 КПК України.
Крім того, у відповідності до ч.5 ст.40 КПК України слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Тому, враховуючи аналіз положення чинного КПК України та сформованої з цього питання практики Верховного Суду при здійсненні повноважень судового контролю слідчий суддя не уповноважений своїм рішенням покладати на слідчого такі зобов'язання, які суперечать змісту КПК України та за своєю суттю можуть свідчити про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого (дізнавача).
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити та роз'яснити наступне.
У відповідності до положень ст.36 КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, який при цьому уповноважений: мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; доручати слідчому проведення у встановлений прокурором строк інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
При цьому, згідно зі ст.39 КПК України, керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та у зв'язку із цим в силу закону уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим та/або дізнавачем.
Так, у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі № 522/7836/21 Суд зауважив, що «…слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому, не повинен втручатися у процесуальну діяльність слідчого. Виходячи з цього, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений змоги надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності».
За правилами ч.ч.1, 4 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.107, 220, 303, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1