Єд. унік. № 243/346/25
Провадження № 1-кп/243/463/2025
Іменем України
20 лютого 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024052510000729 від 18 серпня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Омалон Білібінського району Магаданської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 291о/с від 14.07.2023 старшого сержанта поліції ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 42о/с від 20.01.2021 капітана поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. ст. 1-3 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 1-2, 13, 15, 17, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», є працівниками Національної поліції України, що є центральним органом виконавчої влади та служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є працівниками правоохоронного органу, службовими особами, що постійно здійснюють функції представників центрального органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов'язану з виконанням владних функцій.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання покладених на поліцію повноважень ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є представниками держави, а їх законні вимоги є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
ОСОБА_6 , займаючи посаду інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та ОСОБА_5 , займаючи посаду інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, постійно виконують функції представника влади, відповідно до ч. 3 ст. 18, п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1-2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію» інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , інспектора сектора реагування патрульної поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 мають наступні права та обов'язки, зокрема: забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидія злочинності; здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; у випадках, визначених законом, здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.
Згідно з функціональними обов'язками інспектора сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ознайомлений у межах своєї компетенції повинні попереджувати, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; здійснювати перевірку осіб, транспортних засобів, документів тощо за наявними базами даних МВС та Національної поліції на предмет перебування їх у розшуку зокрема під час документування правопорушень.
18 серпня 2024 року о 10 годині 20 хвилин інспектор сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 перебував разом із інспектором сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 на чергуванні в с. Дмитрівка, Краматорського району, Донецької області, де було зупинено автомобіль ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер якого НОМЕР_1 за керуванням якого знаходився ОСОБА_4 у якого не був пристебнутий ремінь безпеки та в ході спілкування з останнім було виявлено зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_4 було попереджено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Після цього, ОСОБА_4 будучи попередженим працівниками поліції, щодо протиправності дій усвідомлював відповідальність за скоєне ним адміністративне правопорушення, виник злочинний умисел, спрямований на запропонування неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 200 доларів інспектору сектора реагування поліції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 та інспектору сектора реагування поліції відділу № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 , за не складання відносно себе протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення укриття факту виявлення адміністративного правопорушення та накладання адміністративного стягнення з використанням наданого поліцейським службового становища, які відповідно до примітки ст. 364 КК України, є службовими особами, до яких він звернувся з пропозицією надання неправомірної вимоги.
Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_4 лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті від 09 січня 2025 року.
У судовому засіданні ОСОБА_4 у скоєнні цього кримінального правопорушення визнав себе винним у повному обсязі. Він розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст. 369 КК України, усвідомлює небезпечність своєї протиправної поведінки. У вчиненому розкаюється, просив призначити покарання у вигляді штрафу, який зобов'язався сплатити.
Приймаючи до уваги, що обвинуваченим не оспорюються викладені в обвинувальному акті обставини скоєння злочину, враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження у апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд у відповідності до положень частини третьої статті 349 КПК України визнає недоцільним дослідження зазначених обставин у кримінальному провадженні, тому вважає необхідним обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів та дослідженням даних щодо його особи, щодо застосованих заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає їх достовірними, оскільки вони узгоджуються з іншими здобутими доказами та відповідають встановленим у кримінальному провадженні обставинам.
Здійснивши аналіз зазначених вище доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вказані вище докази є достовірними, доповнюють один одного, перебувають між собою у взаємозв'язку, тобто подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України, а саме - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (вчинене кримінальне правопорушення є нетяжкими злочинами), сукупність усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, характер, ступінь його суспільної небезпеки; відомості про особу обвинуваченого (раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , за медичною допомогою до нарколога та психіатра не звертався, за місцем мешкання характеризується посередньо).
Відповідно до досудової доповіді органу пробації від 10.02.2025, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Згідно зібраних матеріалів ОСОБА_7 спокійна, врівноважена та неконфліктна людина, яка вміє контролювати свої емоції та не схильна до проявів агресивної поведінки, веде соціально-адаптований спосіб життя, повністю усвідомлює серйозність наслідків своїх протиправних дій, має позитивні плани на майбутнє і повністю усвідомлює яким чином їх реалізувати. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без ізоляції від суспільства можливе.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Аналізуючи викладене, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності обставини, що пом'якшує покарання, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_4 буде досягнуто при призначенні йому покарання у виді штрафу, оскільки воно є таким, що відповідатиме особі обвинуваченого.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові доказ відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок. на користь держави.
Запобіжний захід не застосовувався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1