Справа №: 148/204/25
19 лютого 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 308329 від 14.01.2025, ОСОБА_1 14.01.2025 о 21:00 год., за місцем проживання вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо свого зятя, а саме виражалась нецензурною лайкою на підвищених тонах в його адресу, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зазначила що зять її вдарив по обличчі та в плече, тому донька викликала поліцію, оскільки зять їй також погрожував.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), рапорт (а.с. 3), пояснення (а.с. 4-7), суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Докази оцінюються на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не зібрано достатніх і переконливих доказів наявності її вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та остання вину не визнала, свідки події не зазначені, які могли б підтвердити або спростувати обставини викладені у протоколі та будь-які інші об'єктивні докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у матеріалах справи відсутні.
Однак, в матеріалах справи наявні докази, а саме: рапорт від 14.01.2025 (а.с. 3), про повідомлення на службу «102» доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , щодо вчинення відносно неї та її матері домашнього фізичного насильства. Також, відповідно до письмового пояснення ОСОБА_2 (а.с. 6), її співмешканець ОСОБА_3 почав висловлюватись нецензурною лайкою та вчинив відносно неї та її матері фізичне насильство.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Таким чином, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності вину у вчиненні правопорушення не визнала, а наявні у матеріалах справи докази не дають можливості прийти до однозначного висновку про вчинення останньою правопорушення, суд вважає, що провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 173-2, 247, 283, 287, 289 КУпАП, ст. 3 СК України, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: