Справа № 761/2897/25
Провадження № 2/761/4854/2025
про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської нотаріальної контори Ковтюк Алла Іванівна про визнання права власності на спадкове майно,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
У відповідності до п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, позивачем не було зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України третьої особи у справі.
Одночасно з цим, позивачем також не було надано суду відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.
За умовами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/12 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Одночасно з цим, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд зауважує, що позивачем визначено у якості відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки останні є спадкоємцями після померлої ОСОБА_4 .
Водночас з цим, матеріали справи доказів на підтвердження означеного не містять, позаяк цього, позивачем по тексту позовної заяви було зазначено, що: «…спадкоємцями після померлої ОСОБА_4 , є :
- За заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично прийняла спадщину;
- За законом, згідно статті 1241 Цивільного кодексу України на обов'язково частку - син - ОСОБА_1 .».
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем-2 у справі - ОСОБА_3 було порушено права та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто не менше 1 211,20 грн та не більше 15 140 грн.)
Окрім того позивачем не було надано доказів на підтвердження вартості частини спадкового майна, що позбавляє суд можливості обрахувати необхідний розмір судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
У зв'язку з наведеним, позивачу слід вказати ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України третьої особи у справі; надати суду відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі; обґрунтувати обрання такого способу захисту порушеного права, із посиланням на норму матеріального права, якою передбачено відповідний спосіб захисту права, тобто обґрунтувати, що обраний спосіб не суперечить закону та встановлений законом; надати копії документів які підтверджують виклад обставин у позовній заяві завірені належним чином та читабельні; надати докази сплати судового збору/ докази звільнення від сплати судового збору.
У разі виправлення недоліків у вказаній частині, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.
Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської нотаріальної контори Ковтюк Алла Іванівна про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 2 (два) дні з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: