ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3057/25
провадження № 1-кс/753/531/25
"19" лютого 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого від 3 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілими у кримінальному провадженні №12017100020003524, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 20217 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 та частиною третьою статті 289 КК України,
13 лютого 2025 року до суду від ОСОБА_3 надійшла вказана скарга.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 13 лютого 2025 року скаргу передано судді ОСОБА_1 .
Звертаючись із скаргою, ОСОБА_3 зазначає, що оскаржувана постанова є невмотивованою, слідчий упереджений до нього, затягує час та грубо порушує його права, а тому просив постанову скасувати, зобов'язати слідчого розглянути належним чином клопотання про визнання потерпілим.
Судове засідання у справі було призначено на 19 лютого 2025 року.
18 лютого 2025 року до суду від ОСОБА_3 надійшла заява про виклик ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як свідків подій, злочину, який було скоєно по відношенню до нього, ОСОБА_7 та ТОВ «С-Профі». Також 18 лютого 2025 року від ОСОБА_3 надійшло ще одне клопотання про допит свідка ОСОБА_4 .
У судове засідання 19 лютого 2025 року учасники справи не з'явились, від скаржника ОСОБА_3 18 лютого 2025 року надійшло клопотання про можливість розгляду скарги за його відсутності, у зв'язку з його проживанням за межами м. Києва та введений в України воєнний стан. Крім того, 19 лютого 2025 року від ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення щодо поданої скарги, в яких він, зокрема, просив скаргу задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, в той же час надав слідчому судді матеріали кримінального провадження №12017100020003524.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
З огляду на положення частини шостої статті 9 КПК України, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Згідно з пункту 14 частини першої статті 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Враховуючи вказані норми КПК України, подану скаржником заяву про розгляд скарги за його відсутності, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, слідчий суддя дійшов висновку про розгляд скарги у відсутність осіб, які не з'явились.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12017100020003524, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до частини першої статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Зважаючи на те, що оскаржувана постанова датована 3 лютого 2025 року, а цю скаргу ОСОБА_8 було подано до суду через підсистему «Електронний суд» 12 лютого 2025 року (сформовано) та 13 лютого 2025 року зареєстровано в суді, скарга подана у строки, визначені нормами КПК України, тобто вчасно.
Під час розгляду скарги встановлено, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12017100020003524, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 20217 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 та частиною третьою статті 289 КК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 31 березня 2017 року внесено відомості до реєстру за заявою ОСОБА_9 від 30 березня 2017 року за частиною четвертою статті 358 КК України, оскільки 25 лютого 2017 року ОСОБА_3 , перебуваючи в ТСЦ № 8041 по вул. Туполєва, 19 в м. Києві використав підроблену довіреність від 18 лютого 2017 року, на підставі якої було вчинено перереєстрацію транспортного засобу VAN HOOL OL TD827, 1993 р.в д.н.з. НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 також 21 листопада 2017 року до реєстру були внесені відомості про виявлення фактів вчинення чи підготовки до кримінального правопорушення за попередньою правовою кваліфікацією за частиною третьою статті 289 КК України.
З матеріалів досудового розслідування убачається, що 15.04.2016 ОСОБА_9 видав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_3 керувати та розпоряджатися належним йому автомобілем (автобусом) VAN HOOL OL TD-827, 1993 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 (далі також - транспортний засіб).
01.12.2016 за заявою ОСОБА_9 дія вказаної довіреності припинилась, про що до Єдиного реєстру довіреностей було внесено відповідний запис.
На підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25.02.2017 право власності на транспортний засіб перейшло до ОСОБА_7 (дружини ОСОБА_3 ). При укладенні цього договору від імені продавця ОСОБА_9 діяв ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 18.02.2017.
В ході досудового розслідування були отримані дані про те, що вказану довіреність ОСОБА_9 не видавав, про що свідчать наявні в матеріалах нотаріальної справи копії документів, які надавались нотаріусу на підтвердження особи довірителя, та висновок почеркознавчої експертизи, згідно з яким підпис та рукописний запис у довіреності, на підставі якої ОСОБА_3 відчужив автомобіль на користь ОСОБА_7 , виконані не ОСОБА_9 , а іншою особою.
Ухвалою слідчого судді від 13.04.2017 накладено арешт на транспортний засіб VAN HOOL OL TD-827, 1993 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 .
27.09.2017 на підставі ухвали слідчого судді від 31.08.2017 було проведено обшук в орендованих ТОВ «С-Профі» (керівник - ОСОБА_3 ) нежитлових приміщеннях, розташованих у будівлі під літерою «І» за адресою: м. Київ, бул. В. Гавела, 10, під час якого вилучено транспортний засіб VAN HOOL OL TD-827, 1993 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 15.11.2017 вказаний транспортний засіб передано на зберігання потерпілому ОСОБА_9 .
У подальшому за результатами розгляду клопотання ОСОБА_9 слідчий суддя постановив ухвалу про скасування арешту транспортного засобу.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2021 у цивільній справі № 760/4574/20, яке набрало законної сили, визнано недійсними довіреність, на підставі якої ОСОБА_3 діяв від імені продавця ОСОБА_9 при відчуженні транспортного засобу на користь ОСОБА_7 , договір купівлі-продажу транспортного засобу та скасовано реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_7 .
У червні 2024 р. ОСОБА_7 зверталась до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою щодо неповернення їй транспортного засобу, проте ухвалою слідчого судді від 26.06.2024 у задоволенні скарги відмовлено.
Постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 від 2 грудня 2024 року скаржнику та ОСОБА_7 було відмовлено у визнанні потерпілими.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано постанову слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 02 грудня 2024 року, прийняту у кримінальному провадженні № 12017100020003524 за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та зобов'язано слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві, уповноваженого на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017100020003524, у триденний строк з дати отримання копії даної ухвали повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про визнання потерпілими у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 від 3 лютого 2025 року (оскаржувана) було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про визнання потерпілими сторонами у кримінальному провадженні.
Згідно статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити відомості про: зміст обставин, яка є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Як вбачається з мотивувальної частин оскаржуваної постанови, слідчим зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не надано жодних доказів, які підтверджували, що кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною четвертою статті 358, частиною третьою статті 289 КК України, їм завдано матеріальної, фізичної чи майнової шкоди. Також слідчим зазначено, що 31 березня 2017 року потерпілим у цьому кримінальному провадженні визнано ОСОБА_9 , а ОСОБА_3 9 листопада 2024 року був допитаний працівниками СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області як свідок, ОСОБА_7 не має жодного статусу у цьому кримінальному провадженні.
Отже, враховуючи зміст оскаржуваної постанови та підстави відмови у визнані потерпілим, слідчий суддя доходить висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та, відповідно, скасуванню не підлягає.
Також слідчий суддя зазначає, що із додаткових пояснень, наданих скаржником суду 19 лютого 2025 року, вбачається, що 30 травня 2024 року його дружина ОСОБА_7 звернулась до правоохоронних органів із самостійною заявою про злочин. Проте у поясненнях не зазначено до якого правоохоронного органу була подана його дружиною самостійна заява про злочин, чи подавалась така заява саме в цьому кримінальному провадженні № 12017100020003524, чи була вона прийнята правоохоронним органом та чи були внесені відповідні відомості до ЄРДР.
Стосовно клопотання про виклик та допит свідків, вказаних у заяві ОСОБА_3 , слідчий суддя зазначає, що нормами КПК України не передбачено можливість слідчого судді під час розгляду скарги, поданої у порядку статті 303 КПК України, допитувати будь-яких осіб як свідків з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись статтями 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого від 3 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілими у кримінальному провадженні № 12017100020003524, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 20217 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 та частиною третьою статті 289 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1