ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2112/25
провадження № 2-а/753/132/25
17 лютого 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Мицик Ю.С.,
за участю секретаря судових засідань Власенка Д.А.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Демидчук Т.Ю.,
представник відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення,-
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся із позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), в інтересах якого діє адвокат Демидчук Т.Ю. до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, від 20.01.2025 № 28 та від 20.01.2025 № 29, винесених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 28, згідно якої позивач 16.01.2025 не пред'явив військо-обліковий документ, тим самим порушив вимоги частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 29, згідно якої позивач у період 60 днів наданих законодавцем не уточнив свої військо-облікові дані, тим самим не дотримався вимог абз.6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач вважає вказані постанови незаконними та просить їх скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що 13.01.2025 під час перевірки наданих позивачем документів, представниками відповідача було виявлено порушення правил військового обліку та винесено протокол про адміністративне правопорушення від 13.01.2025 та 20.01.2025 за результатами розгляду справи винесено постанову № 17 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою притягнуто позивача до відповідальності, накладено штраф 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
При цьому 13.01.2025 у позивача не було прийнято документи на оформлення військово-облікових документів та не поставлено його на військовий облік.
16.01.2025 при повторному зверненні до працівників відповідача щодо постановки на військовий та оформлення військово-облікових документів, до позивача застосовано психологічний примус та того ж дня офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол № 28 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 20.01.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі протоколу № 28, без врахування пояснень позивача, винесено оспорювану постанову № 28 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210 КУпАП, в тексті самої постанови відповідач вказує про порушення позивачем ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 грн.
Окрім того, 16.01.2025 офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол №29 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 20.01.2025 y приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі протоколу № 29, без врахування пояснень позивача, винесено оспорювану постанову № 29 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210 КУпАП, в тексті самої постанови відповідач вказує про порушення позивачем ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.
Позивач звертає увагу суду, що в нього відсутнє розуміння, відповідно до якої норми Закону, його двічі притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу.
Також вказує, що починаючи з 18.05.2024 ОСОБА_1 намагався стати на військовий облік за місцем проживання, подати документи для отримання військово-облікового документу та для виконання інших вимог передбачених нормами чинного законодавства у сфері військового обліку та військового обов'язку.
У зв'язку з великим навантаженням на сайт https://q.mod.gov.ua/registration-place, електронна черга на запис до ТЦК та СП, у позивача не випадало вільного віконця для запису на оновлення даних, постановки на облік, проходження військо-лікарської комісії, оформлення військово-облікового документу, а без запису до електронної черги допуску громадян до приміщення Відповідача здійснити було неможливо, у зв'язку з чим Позивач тривалий час не міг реалізувати своє право та обов'язок.
У позивача нестабільний психічний стан, що підтверджується діагнозами, виписками, довідками лікарів та документів з лікувальних установ, ці документи підтверджують, що позивачу складно перебувати в соціумі, тому декілька спроб оновити дані, стати на облік через візит до території ІНФОРМАЦІЯ_3 та фізично зайнята жива черга, де було багато людей у позивача викликало панічні атаки, погіршило психо-емоційний стан. Позивач перебуває на обліку у психіатра, за адресою АДРЕСА_1 .
12.07.2024 з болем у серці та встановленим діагнозом к75 гострий інфаркт міокарда Позивач по швидкій потрапив у медичний заклад.
Намагався виконати вимогу законодавця до 18.07.2024, проте погіршення стану здоров'я, викликане ситуацією в країні, небезпеку для життя, можливого порушення законодавства, стало основною причиною ситуації, яка склалась.
Записатися до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач зміг лише 26.10.2024, проте візит виявився безуспішним, оскільки це була субота і представники відповідача відмовились приймати позивача.
Потім ще декілька неуспішних спроб, і лише на початок грудня позивач отримав направлення та записи на ВЛК в застосунку HELSI.
24.12.2024 позивач отримав довідку №240/27 військово-лікарської комісії, за результатами якої позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, що є предметом окремого оскарження, оскільки відповідно до наявних медичних документів, Позивач підлягає виключенню з військового обліку.
13.01.2025 позивач зміг реалізувати свій обов'язок, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з питаннями постановки на військовий облік, оформлення військово-облікового документу, разом з тим, йому було вручено три протоколи про адміністративні правопорушення, а в подальшому, оспорюваними постановами неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
З цих підстав, позивач просить його позов задовольнити та відшкодувати йому судові витрати.
30.01.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження судді Мицик Ю.С.
03.02.2025 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва вказану справу було прийнято до провадження суду та призначено до судового розгляду на 17.02.2025. Встановлено учасникам строки для подання заяв по суті справи.
12.02.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив за змістом якого відповідач заперечує проти вимог позову, просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали та просили його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, вислухавши виступи позивача та його представника, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, доводи відзиву на позовну заяву, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно з частиною 3 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року (набрав чинності 18 травня 2024 року) було внесено зміни до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме п. 6 ч. 3 ст. 22 вказаного закону передбачено, що військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; ч. 6 ст. 22 вказаного закону передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Установити, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024
Згідно з п. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Згідно п.2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом абз.2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до вищевказаного Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Суд зазначає, що у відповідності до положень ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини другої статті 271 КУпАП, інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Відповідно до частини 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.11.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 був складений протокол № 28 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту протоколу вбачається, що 16.01.2025 громадянин ОСОБА_5 на вимогу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 п-ка ОСОБА_2 не пред'явив військово обліковий документ, свій вчинок мотивував тим, що не отримав військово-обліковий документ вчасно в 27 років, отже не дотримався вимог ч. 6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 року а саме, у період проведення мобілізації не мав при собі військово-обліковий документ, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Крім того, 16.01.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 був складений протокол № 29 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту протоколу вбачається, що 16.01.2025 о 10 год 00 хв після перевірки документів громадянина ОСОБА_1 стало відомо, що громадянин не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів наданих законодавцем тобто не дотримався вимог абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 року а саме, не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вчинив(ла) правопорушення в особливий період, передбачене частиною ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 28 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 грн.
Окрім того, 20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 29 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.
Зі змісту ж оспорюваної постави № 28 від 20.01.2025 встановлено, що 16.01.2025 громадянин ОСОБА_5 на вимогу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 п-ка ОСОБА_2 не пред'явив військово обліковий документ, свій вчинок мотивував тим, що не отримав військово-обліковий документ вчасно в 27 років, отже не дотримався вимог ч. 6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 року а саме, у період проведення мобілізації не мав при собі військово-обліковий документ, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до постанови № 29 від 20.01.2025, 16.01.2025 о 10 год 00 хв після перевірки документів громадянина ОСОБА_1 стало відомо, що громадянин не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів наданих законодавцем тобто не дотримався вимог абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 року а саме, не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, тобто вчинив правопорушення в особливий період, передбачене частиною ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 283 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови винесені з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 6 ч. 3 ст.22, ч. ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), разом з тим останній притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУПАП (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов, в порушення ч. 1 ст. 8 КУпАП неправильно застосував норму матеріального права, оскільки дії ОСОБА_1 , на час вчинення інкримінованих йому правопорушень не підпадають під диспозицію ч. 3 ст. 210 КУпАП за якою його притягнуто да адміністративної відповідальності постановами № 28, № 29 від 20.01.2025.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Окремо, суд звертає увагу на зміст статтей 33, 36 КУпАП, відповідно до яких стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність…… При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Як вбачається зі спірної постанови № 28 від 20.01.2025 до ОСОБА_1 застосовано стягнення у максимальному розмірі- 25500,00 грн (17 х 1500), й при цьому не враховано та не обґрунтовано його відповідність характеру вчиненого правопорушення, не враховано особу порушника, ступінь його вини та інші обставини, що також свідчить про наявність підстав для скасування спірної постанови.
Всупереч приписам ст. 36 КУпАП відповідач, вважаючи, що позивач вчинив два правопорушення, розглянув дві окремі справи про адміністративне правопорушення, і відповідно, виніс дві постанови про притягнення позивача до відповідальності, наклавши два адміністративних стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн та 25500,00 грн.
Як вбачається з висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.11.2021 року (справа № 185/8460/16-а) та від 30.08.2022 року (справа № 683/743/17), скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
За таких обставин, суд вбачає підстави для скасування постанов № 28 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної 20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 25500 грн. та постанови № 29 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної 20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. і направлення справ на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про закриття провадження у справі, оскільки це питання підлягає з'ясуванню органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справи вказаної категорії під час нового розгляду у порядку, встановленому КУпАП.
Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 28 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 25500 грн. і направити справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувати постанову № 29 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. і направити справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (код РНОКПП): НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 20.02.2025
Суддя Ю.С.Мицик