справа № 361/9211/24
провадження № 2/361/5187/24
13.02.2025
Іменем України
13 лютого 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати шлюб між нею і ОСОБА_2 , який зареєстрований 20 червня 2020 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 220.
В обґрунтування позову зазначала, що 20 червня 2020 року вона та ОСОБА_2 уклали шлюб. Від цього шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стосунки із відповідачем розладилися, між ними зникли взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Із вересня 2023 року шлюбних відносин сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам. Надання судом строку для примирення подружжя позивач вважає недоцільним. Після розірвання шлюбу двоє малолітніх дітей сторін залишаться проживати разом із матір'ю.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, у поданій до суду позовній заяві просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримує повністю, просила суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позов визнає повністю та не заперечує проти його задоволення, оскільки сторони із вересня 2023 року шлюбних відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть та проживають окремо.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 червня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який зареєстрований Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 220. Від цього шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із матір'ю.
Відповідно до ч. ч. 6, 10 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом положень ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що з вересня 2023 року сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, примиритися вони не бажають. Позивач наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, позов визнав повністю. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони подружніх відносин не підтримують, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження цього шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Враховуючи визнання позову відповідачем ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 згідно із ст. ст. 141, 142 ЦПК України із державного бюджету підлягає поверненню 50 % сплаченого згідно із квитанцією № 20867818 від 18 вересня 2024 року судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп., така ж сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 82, 89, 141, 142, 206, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 20 червня 2020 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 220.
Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із державного бюджету судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.