20 лютого 2025 р. Справа № 520/12807/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/12807/24
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Харківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (надалі позивач) до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Харківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просила суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області в особі Харківського відділу Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області в особі Харківського відділу Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 520/12807/24 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Харківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 520/12807/24 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилався на те, що 26.03.2024 ОСОБА_2 звернувся до Харківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, з метою оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІІІ.
Відповідач листом від 12.04.2024 № 6351-462/6351-24 відмовив йому в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, вказавши, що відповідно до Тимчасового порядку № 456 оформлення і видача паспорта здійснюється у формі книжечки особі, яка досягнула 16 річного віку на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за встановленим зразком, а тому подані заявником документи не відповідають вимогам чинного законодавства.
Висновок Харківського окружного суду в рішенні від 16.07.2024 про те, що право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та Закону № 5492-VІ виникає у особи після досягнення 16 річного віку, позивач вважає необґрунтованим.
Відповідачем на апеляційну скаргу подано письмовий відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки дії органу міграційної служби в даних правовідносинах відповідають вимогам чинного законодавства України, отже рішення суду першої інстанції ухвалене законно та обґрунтовано, з урахуванням обставин, що мають значення для ухвалення законного рішення, тому просить залишити його без змін.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на норми частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2024 ОСОБА_2 , який досяг 14-ти річного віку, звернувся до Харківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з метою оформлення і отримання паспорту громадянина України у формі книжечки.
Відповідач листом від 12.04.2024 № 6351-462/6351-24 відмовив ОСОБА_2 в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, вказавши, що відповідно до Тимчасового порядку № 456 оформлення і видача паспорта здійснюється у формі книжечки особі, яка досягнула 16 річного віку на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за встановленим зразком, а тому подані заявником документи не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, на момент звернення з відповідною заявою від 26.03.2024 до відповідача не досяг 16-ти річного віку, а тому заява про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки подана заявником передчасно.
Колегія суддів з приведеними висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі Закон №2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Так, згідно з пунктом 13 Положення № 2503, для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 5, 8, 9-11, 13 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.
Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 14 Закону №5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом передбачено можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Відповідно до частини 7 статті 16 Закону № 5492-VI уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Зі змісту вищенаведеної норми встановлено, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявнику у видачі документа. Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття "документ".
Разом з цим відповідно до статті 21 Закону №5492-VI, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
У відповідності до п.п. 2, 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року, паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій; кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Водночас, згідно з пунктом 2 Положення № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України (далі паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.
Таким чином, із аналізу наведених норм слідує, що право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ та Закону №5492-VI виникає у особи після досягнення 16-річного віку, за умови звернення з відповідною заявою, передбаченою цим Положенням, а паспорт у формі картки видається з досягненням 14 - річного віку.
Як встановлено із матеріалів справи судом апеляційної інстанції, ОСОБА_2 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.02.2009.
26.03.2024 ОСОБА_2 звернувся до Харківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, з метою оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІІІ.
Відповідач листом від 12.04.2024 № 6351-462/6351-24 відмовив ОСОБА_2 в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, вказавши, що відповідно до Тимчасового порядку № 456 оформлення і видача паспорта здійснюється у формі книжечки особі, яка досягнула 16 річного віку на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за встановленим зразком.
З огляду на те, що ОСОБА_2 на час звернення з заявою про видачу паспорту не досяг 16 річного віку, то суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність протиправних дій відповідача щодо відмови позивачу у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність паспорту громадянина України з 14 років перешкоджає ії сину у реалізації гарантованих Конституцією України прав та свобод, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки син позивача не позбавлений права отримати паспорт у формі картки.
Доводи апеляційної скарги та посилання позивача на рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 по справі №806/3265/17 , у якому зазначено, що особа за власним вибором може отримати паспорт у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ за наявності у особи такого бажання або у формі картки, відповідно до Постанови №302, суд вважає безпідставним, оскільки у вказаній справі позивач на момент звернення до відповідача з відповідною заявою досяг повноліття.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що нею подавалася заява про видачу паспорту встановленого зразка, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про законність відмови відповідача у видачі паспорту з огляду на недосягнення особою 16 річного віку.
Колегія суддів також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на положення статті 139 КАС України, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 по справі № 520/12807/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Л.В. Любчич