20 лютого 2025 р. Справа № 440/12090/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.11.24 по справі № 440/12090/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10.10.2024 адвокат Глушко Сергій Миколайович, здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_1 , засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу недоодержаних її померлим чоловіком ОСОБА_2 сум пенсії, які підлягали виплаті в розмірі 199 584,77 грн, нарахованих в ході виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16992/21, від 28.09.2022 у справі №440/7223/22 та від 05.05.2023 у справі №440/820/23, зобов'язавши ГУПФ перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоодержані її померлим чоловіком ОСОБА_2 суми пенсії, які підлягали виплаті в розмірі 199584,77 грн, нарахованих у ході виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16992/21, від 28.09.2022 у справі №440/7223/22 та від 05.05.2023 у справі №440/820/23.
Мотивуючи свої вимоги, представник стверджував, що відповідач у порушення вимог статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відмовив позивачу в отриманні соціальних виплат, що належали померлому члену її сім'ї та не отримані ним за життя.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року позов ОСОБА_1 у справі №440/12090/24 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 за результатами перерахунку, здійсненого на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі № 440/16992/21, від 28.09.2022 у справі №440/7223/22 та від 05.05.2023 у справі №440/820/23.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1596 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) грн 68 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає включення заборгованості, яка нарахована на виконання рішення суду до складу недоотриманої пенсії і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержані цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втраті годувальника.
Вказує, що зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідач вважає, що в діях Головного управління відсутня протиправність, оскільки не приймалось будь-якого рішення про відмову у виплаті пенсії по рішенню суду, де позивачем виступав ОСОБА_1 , а тільки надано роз'яснення.
Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 №440/12090/24 прийняте з порушенням матеріальних норм і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Позивач не скористалася своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вдовою померлого ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку в ГУПФ, де отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16992/21 суд зобов'язав ГУПФ здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/11622 від 04.06.2021 про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015.
На виконання рішення суду ГУПФ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , за наслідками якого за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 нараховано заборгованість у розмірі 162778,07 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №440/7223/22 суд зобов'язав ГУПФ здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з розміру пенсії 73 % суми грошового забезпечення, та провести доплату перерахованої пенсії, а з 01.12.2019 - перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/11622 від 04.06.2021 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року, обчисливши пенсію за вислугу років у розмірі 73% грошового забезпечення.
На виконання рішення суду ГУПФ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , за наслідками якого за період січень 2016 року - листопад 2022 року нараховано заборгованість у розмірі 22806,20 грн.
Крім того, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 у справі №440/820/23 суд зобов'язав ГУПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000,00 грн, починаючи з 01.12.2022, за вирахуванням фактично виплачених сум.
На виконання рішення суду ГУПФ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , за наслідками якого за період грудень 2022 року - червень 2023 року нараховано заборгованість у розмірі 14000,00 грн.
Як свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 19.07.2024 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 19.07.2024 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис №1323.
На звернення адвоката Глушка С.М. від 17.09.2024 щодо виплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за померлого чоловіка ОСОБА_2 на підставі рішень Полтавського окружного адміністративного суду відповідач листом від 01.10.2024 повідомив, що такі кошти підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Додав, що зазначені суми заборгованості, нараховані ОСОБА_2 , можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження в порядку ст. 379 КАС України. Зазначив, що стаття 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачає включення заборгованості, яка нарахована на виконання рішення суду, до складу недоотриманої пенсії.
Не погоджуючись із правомірністю мотивів відмови у виплаті недоодержаної пенсії померлого чоловіка, ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з цим позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в подальшому - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частина 1). У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч. 3).
Отже, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини.
В іншому випадку, якщо у цей проміжок часу такі особи не звернулися, то сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової природи - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-XII (в подальшому - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 61 Закону № 2262-XII, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульовано правовий висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а Верховний Суд зазначив, вищевказаний висновок стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
В ухвалі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 520/19364/2020 викладений висновок про те, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
Частиною 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ визначено перелік перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.
Законом № 2262-ХІІ визначено спеціальне правило, згідно з яким недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в подальшому - Порядок № 3-1).
Відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, у визначених чинним законодавством випадках членам сім'ї та іншим особам можуть бути виплачені суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю. При цьому, виплаті підлягають лише нараховані, але не виплачені пенсіонеру, який помер, суми пенсії.
Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №440/16992/21 ГУПФ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , сума заборгованості за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 складає 162778,07 грн, як видно з листа ГУПФ від 19.08.2022, адресованого ще померлому ОСОБА_2 .
Так само, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №440/7223/22 ГУПФ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , складено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 94 11622 за Дорученням №Д 9411622/5, пенсіонер ОСОБА_2 , від 03.11.2022, згідно з яким сума до виплати пенсії за період січень 2016 року - листопад 2022 року складає 22806,20 грн.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 у справі №440/820/23 ГУПФ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , складено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 94 11622 за Дорученням №Д 9411622/5, пенсіонер ОСОБА_2 , від 09.06.2023, згідно з яким сума до виплати пенсії за період грудень 2022 року - червень 2023 року складає 14000,00 грн.
Отже, пенсійним органом ще за життя пенсіонера ОСОБА_2 було нараховано до виплати різницю пенсії всього у сумі 199 584,27 грн (162 778,07 грн + 22806,20 грн + 14 000,00 грн).
Разом з цим з боку ГУПФ до суду не надано будь-яких доказів на підтвердження факту виплати ОСОБА_2 заборгованості, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішень суду у сумі 199 584,27 грн.
Відповідно пенсійний орган має заборгованість з виплати пенсії перед пенсіонером ОСОБА_2 у зазначеній сумі.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера та відповідними документами адвокат Глушко С.М. в інтересам ОСОБА_1 , як дружини померлого, звернувся до ГУПФ 17.09.2024, тобто до завершення перебігу 6 місяців після смерті померлого чоловіка позивача.
Враховуючи викладене, а також те, що адвокат позивача в її інтересах, як вдови померлого пенсіонера ОСОБА_2 , звернувся до пенсійного органу за відповідною виплатою не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсіонерові ОСОБА_2 , але не була йому виплачена пенсійним органом у зв'язку з його смертю.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності заміни стягувача з виконання судового рішення, колегія суддів вважає помилковими, адже спірні відносини не передбачають переходу права вимоги від померлого пенсіонера до його спадкоємців.
Висновок про відсутність підстав для заміни стягувача у подібних правовідносинах наведений у постановах Верховного Суду від 06.04.2022 у справі № 200/10136/20-а, від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, від 16.05.2023 у справі № 420/288/21.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 за результатами перерахунку, здійсненого на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі № 440/16992/21, від 28.09.2022 у справі №440/7223/22 та від 05.05.2023 у справі №440/820/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року по справі № 440/12090/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 по справі № 440/12090/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк