20 лютого 2025 р. Справа № 440/9373/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 (суддя Бойко С.С.; м. Полтава) по справі № 440/9373/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУПФУ в Полтавській області) в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті суми нарахованої її чоловікові ОСОБА_2 в сумі 132314,20 грн, яка утворилась при виконанні рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах №440/5524/22 від 19.07.2022, №440/6276/22 від 31.08.2022, №4409/6368/23 від 21.06.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неодержаної пенсії ОСОБА_2 , у зв'язку із його смертю, у сумі 132314,20 грн, яка утворилась при виконанні рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах №440/5524/22 від 19.07.2022, №440/6276/22 від 31.08.2022, №4409/6368/23 від 21.06.2023.
Мотивуючи свої вимоги, заявниця стверджує, що відповідач у порушення вимог статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відмовив позивачу в отриманні соціальних виплат, які належали померлому члену її сім'ї та не отримані ним за життя.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 14 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 за результатами перерахунків, здійснених на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 440/5524/22, від 31.08.2022 у справі № 440/6276/22, від 21.06.2023 у справі № 440/6369/23.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що 18.04.2024 ОСОБА_1 , як дружина померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління із заявами, в яких просила виплатити нараховану, але не виплачену пенсію чоловіка. Листами від 07.05.2024 за вих. №9801-8722/К-02/8-1600/24, №9813- 8723/К-02/8-1600/24 та 9809-8721 /К-02/8-1600/24 Головне управління повідомило про відсутність підстав для виплати пенсії на виконання рішень судів та роз'яснило, що зазначену доплату пенсії, нараховану ОСОБА_2 можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Вказане право передбачено ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з цим відповідач зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 440/9508/24 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , а саме визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Зобов'язано виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв'язку із його смертю, а саме: на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 440/5524'22 у розмірі 112808.70 грн. та від 21.06.2023 у справі № 440/6369/23 у розмірі 10580.65 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Однак, рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі №440/9508/24 та від 14.10.2024 по справі № 440/9373/24 задоволено тотожні позовні вимоги.
Позивач не реалізувала своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУПФ, де отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2022 у справі №440/5524/22 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії № фп73949/8929 від 20 грудня 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року № фп73949/8929 від 20 грудня 2021 року, а також здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі №440/6276/22 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2018 по 31.12.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №440/6369/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті з 23.03.2023 щомісячної доплати до пенсії згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 23.03.2023 ОСОБА_2 щомісячну доплату відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішень суду ГУПФ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , за наслідками чого нараховано заборгованість пенсійних виплат: на виконання рішення суду у справі №440/5524/22 - 112808,70 грн; на виконання рішення суду у справі №440/6276/22 - 8924,85 грн; на виконання рішення суду у справі №440/6369/23 - 10580,65 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 видане Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30.01.2024.
18 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати заборгованості на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах № 440/5524/22, № 440/6276/22, № 440/6369/23 за померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Відповідач листами від 07.05.2024 повідомив, що по судовим справах суму заборгованості можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачено ст. 379 КАС України. Звернуто увагу, що кошти, нараховані на виконання рішення суду, підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплати за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Не погоджуючись із правомірністю мотивів відмови у виплаті недоодержавної пенсії померлого чоловіка, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як дружина померлого пенсіонера ОСОБА_2 , звернулася до пенсійного органу за відповідною виплатою не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера, у зв'язку з чим дійшов висновку, що позивач має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсіонерові ОСОБА_2 на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах № 440/5524/22, № 440/6276/22, № 440/6369/23, але не була йому виплачена пенсійним органом у зв'язку з його смертю.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною другою статті 52 Закону № 1058-IV установлено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУПФ, де отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також Закон №2262-ХІІ).
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, зробив висновок щодо випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ.
Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі № 420/288/21.
Вирішуючи спір у справі суд першої інстанції встановив, що на виконання рішень суду ГУПФ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , за наслідками чого нараховано заборгованість пенсійних виплат: на виконання рішення суду у справі № 440/5524/22 - 112808,70 грн; на виконання рішення суду у справі № 440/6276/22 - 8924,85 грн; на виконання рішення суду у справі № 440/6369/23 - 10580,65 грн.
Отже, пенсійним органом ще за життя пенсіонера ОСОБА_2 було нараховано до виплати пенсію всього в сумі 132314,20 грн.
Разом з цим з боку ГУПФ до суду не надано будь-яких доказів на підтвердження факту виплати ОСОБА_2 заборгованості, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішень судів у сумі 132314,20 грн. Відповідно пенсійний орган має заборгованість з виплати пенсії перед пенсіонером ОСОБА_2 у зазначеній сумі.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера та відповідними документами позивач, як дружина померлого ОСОБА_1 , звернулася до ГУПФ18.04.2024, тобто до закінчення 6 місяців після смерті померлого чоловіка.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач, як дружина померлого пенсіонера ОСОБА_2 , звернулася до пенсійного органу за відповідною виплатою не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсіонерові ОСОБА_2 , але не була йому виплачена пенсійним органом у зв'язку з його смертю.
Посилання відповідача на необхідність звернення позивача до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження є безпідставними, зважаючи на імперативні приписи ст. 61 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті на підставі статті 61 Закону №2262-XII сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку із смертю її чоловіка.
Разом з тим, задовольняючи позов ОСОБА_1 в повному обсязі та зобов'язуючи ГУПФУ в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 за результатами перерахунків, здійснених на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 440/5524/22, від 31.08.2022 у справі № 440/6276/22, від 21.06.2023 у справі № 440/6369/23, суд першої інстанції не врахував таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 160 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Зміст наведеної норми свідчить, що для її застосування обов'язковою є наявність таких умов: подання позивачем іншого позову (позовів) до того самого суду щодо того самого відповідача (відповідачів) з ідентичним предметом і однаковими підставами; відсутність на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, щодо іншого позову ухвали про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Відповідно до позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Колегією суддів встановлено, що 08.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягали виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 по справі №440/5524/22, та на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 по справі № 440/6369/23, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію в сумі 112808,70 грн, нараховану на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 по справі №440/5524/22, та в сумі 10580,65 грн на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 по справі № 440/6369/23.
Позов обґрунтований тим, що на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 по справі №440/5524/22 та від 21.06.2023 по справі № 440/6369/23, крім іншого, ОСОБА_2 нараховано заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 112808,70 грн та 10580,65грн відповідно. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За результатами звернення позивача, що є дружиною покійного, стосовно виплати присудженої суми пенсії за вказаними рішеннями, відповідачем повідомлено, що невиплачені кошти можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження у порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з чим позивач вважає свої права порушеними та звернулась до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 440/9508/24 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження у справі, що розглядається, постановлена судом першої інстанції 12.08.2024.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що на момент відкриття провадження у цій справі № 440/9373/24, ОСОБА_1 подала до Полтавського окружного адміністративного суду інший позов (справа № 440/9508/24) до цього самого відповідача (ГУПФУ в Полтавській області) з тим самим предметом та з однакових підстав (в частині вимог, що стосуються виплати заборгованості з неодержаної пенсії ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю, яка утворилась при виконанні рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах №440/5524/22 від 19.07.2022 та № 440/6369/23 від 21.06.2023), і щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Отже, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 440/9373/24, що розглядається, у суду першої інстанції були наявні підстави для повернення позову ОСОБА_1 відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 160 КАС України в частині вимог, що стосуються виплати заборгованості з неодержаної пенсії ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю, яка утворилась при виконанні рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах №440/5524/22 від 19.07.2022 та № 440/6369/23 від 21.06.2023.
Таким підставам повернення позовної заяви кореспондують положення пункту 10 частини першої статті 240 КАС України, якою передбачено підстави залишення позовної заяви без розгляду після відкриття провадження у справі.
Так, відповідно до пункту 10 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Разом з тим, в порушення вимог пункту 6 частини першої статті 171 КАС України, суд першої інстанції не виконав обов'язку щодо з'ясування наявності підстав для повернення позовної заяви у справі, яка розглядається, наявність яких виключає можливість подальшого розгляду справи.
Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції також не постановив рішення про залишення позовної заяви ОСОБА_1 , в частині наведених вище вимог, без розгляду на підставі пункту 10 статті 240 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції положень п. 4 ч. 1 статті 170 КАС України, відповідно до якої суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, колегія суддів вважає помилковими, оскільки на час вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі, що розглядається (№ 440/9373/24), провадження у справі № 440/9508/24 ще не було відкрито, тому підстави для відмови у відкритті провадження були відсутні.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Частиною першою статті 319 КАС України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 за результатами перерахунків, здійснених на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 440/5524/22 та від 21.06.2023 у справі № 440/6369/23 підлягає скасуванню, а позовна заява в цій частині - без розгляду.
В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 240, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі № 440/9373/24 - скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 за результатами перерахунків, здійснених на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 440/5524/22 та від 21.06.2023 у справі № 440/6369/23, залишивши адміністративний позов ОСОБА_1 в цій частині без розгляду.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі № 440/9373/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова