20 лютого 2025 року справа №200/5265/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року по справі №200/5265/24 (суддя І інстанції Ушенко С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Державна судова адміністрація України, в якому просила:
- визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо переведення виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21, виданого 23.11.2021р., про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439,50 грн., а також виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у цій же справі, виданого 26.01.2022р., про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача коштів у розмірі 305 774,16 грн. з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» в програму КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою»;
- зобов'язати Державну казначейську службу України поновити в черзі бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» виконавчі листи Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21: з 22.12.2021р., виданий 23 листопада 2021 року про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439,50 грн., та з 01.02.2022р., виданий 26.01.2022 р. про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305 774,16 грн.;
- зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити безспірне списання коштів виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21, виданого 23.11.2021р. про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439,50 грн., а також виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21, виданого 26.01.2022р. про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305 774,16 грн. з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо переведення виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21, виданого 23.11.2021 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225439,50 грн., а також виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у цій же справі, виданого 26.01.2022 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305774,16 грн. з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» в програму КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».
Зобов'язано Державну казначейську службу України поновити в черзі бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» виконавчі листи Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21: з 22.12.2021, виданий 23 листопада 2021 року про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225439,50 грн., та з 01.02.2022, виданий 26.01.2022 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305774,16 грн.. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що боржником згідно з виконавчими листами є ДСА України - орган державної влади. Казначейство здійснює виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, відповідно до Закону про гарантії та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Відповідно до пункту 33 Порядку №845 у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку (тобто для безспірного списання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів КПКВК 3504040). При цьому, органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком. Отже, суд не врахував того, що норми про гарантії та Порядку №845 передбачають чіткий механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника, який був дотриманий Казначейством. Відповідач також вважає, що зобов'язавши поновити в черзі бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» спірні виконавчі листи, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження Державної казначейської служби України, що є неприпустимим.
Позивачка надала відзив, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №200/7509/21 (набрало законної сили 28.12.2021р.) стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі 531213,66 грн. з відрахуванням обов'язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за її позовом до Донецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Звернуто до негайного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021р. у справі №200/7509/21 у межах виплати суддівської винагороди за один місяць, яка складає 225439,50 грн..
На виконання вищевказаного рішення суду у вказаній справі видано виконавчий лист №200/7509/21 від 23.11.2021р. про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225439,50 грн., який у грудні 2021 року, які направлено до Державної казначейської служби України для виконання.
У січні 2022 року позивачкою до Державної казначейської служби України також переданий виконавчий лист, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 26.01.2022р. у цій же справі, про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача коштів у розмірі 305774,16 грн..
26 травня 2024 року представник позивачки звернулася до Державної казначейської служби України та Державної судової адміністрації України з адвокатськими запитами стосовно виконання судових рішень у справі №200/7509/21.
Державна судова адміністрація України на запит представника позивача надала відповідь від 31.05.2024р. №10-12084/24, в якій зазначила, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Відповідно до положень пунктів 3, 4, 6, 8, 47 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів у межах відповідних бюджетних призначень, а в разі відсутності в державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
Враховуючи зазначене, в ДСА України не ведеться облік судових рішень/виконавчих листів, що набрали законної сили, виданих у судових справах щодо стягнення коштів на користь суддів та працівників апаратів судів.
Листом від 31.05.2024 №5-06-06/11955 Державна казначейська служба України повідомила, що Казначейством відповідно до Порядку №845 з дати надходження виконавчих листів у справі №200/7509/21 (22.12.2021 та 01.02.2022) протягом двох місяців вживались заходи щодо стягнення коштів з рахунків боржника. Після закінчення кінцевого терміну виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у межах виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за один місяць в сумі 225439,50 грн. (кінцевий термін виконання - 22.02.2022) та виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21 про стягнення на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди в сумі 531213,66 грн. (кінцевий термін виконання - 01.04.2022) Казначейством вищезазначені виконавчі листи обліковано за Програмою 3504040. Тобто, у зв'язку із неможливістю виконати виконавчі листи у справі №200/7509/21 (недостатньо коштів) протягом двох місяців з рахунків боржника - Державної судової адміністрації України, яка є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», Казначейством зазначені виконавчі листи взято на облік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» відповідно до пункту 33 Порядку №845.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Частиною 1 статті 372 КАС України визначено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, під час розгляду справи №200/7509/21, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважав за необхідне стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі 531 213,66 грн. з відрахуванням обов'язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Отже, у самому судовому рішенні по справі №200/7509/21 було визначено спосіб виконання саме шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
В матеріалах справи відсутні докази щодо зміни способу або порядку виконання рішення у справі №200/7509/21 .
Колегія суддів вважає, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що здійснення відповідачем виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7509/21 за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - БП 3504040) не відповідає способу та порядку його виконання, визначеному судом, та призводить до порушення строків і тривалого невиконання виконавчого документа.
За таких обставин, судом першої інстанції правомірно задоволено позов в цій частині.
Колегія суддів вважає, що у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено протиправність дій Державної казначейської служби України щодо переведення виконавчих листів у справі №200/7509/21 про стягнення коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» в програму КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», а тому доводи апеляційної скарги щодо втручання у дискреційні повноваження, колегією суддів не прийнято до уваги.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №200/5265/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №200/5265/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 20 лютого 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 20 лютого 2025 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко