20 лютого 2025 року справа №200/6940/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя-доповідач Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 р. у справі № 200/6940/24 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 р. у справі № 200/6940/24.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду, оригіналу документу про сплату судового збору.
Копію ухвали від 29 січня 2025 року апелянтом отримано 30 січня 2025 року.
Від апелянта 30 січня 2025 року до канцелярії суду надійшло клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору у зв'язку з обмеженням фінансування коштів, призначених для сплати судового збору.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року відмовлено в задоволені клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору, впеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 р. у справі № 200/6940/24 залишено без руху на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року.
Копія ухвали була надіслана на адресу скаржника, що підтверджується супровідним листом та отримана скаржником 12 лютого 2025 року.
Від скаржника до суд надійшло клопотання скаржника про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування зазначено, що в межах строків, встановлених судом, апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір у повній сумі.
Проте, зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд зазначає, що з моменту подання заяви минув значний час, проте, жодних доказів щодо вчинення апелянтом дій які б свідчили про виконання ухвали суду, апелянтом не надано.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду.
При цьому, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпаний перелік умов за яким суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати сторону. Обставини зазначені апелянтом не відповідають підставам визначеним у цій статті.
Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору без підтвердження належними доказами відсутність коштів та вчинення будь-яких дій з боку апелянта щодо отримання необхідного фінансування для цих цілей, не може свідчити про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 та правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа №804/15691/15), від 06 липня 2021 року (справа №640/20749/20), від 14 липня 2021 року (справа № 160/12103/20, № 160/11986/20) обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Крім того, статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Клопотання особи про продовження строку повинно бути належним чином обґрунтовано з підтвердження належними доказами обставин, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк та можливість сплати у подальшому.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Суд зазначає, що з клопотання апелянта не вбачається, що неможливість сплати судового збору у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з введенням воєнного стану. Апелянтом будь-яких доказів в підтвердження того, що неможливість сплати судового збору зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з введенням воєнного стану, не надано. Також, апелянтом не надані документи, що можуть вважатись належним доказом, які свідче про можливість сплати апелянтом судового збору.
Отже, матеріали справи не містять підтвердження належними доказами щодо можливого фінансування цих витрат найближчим часом, що не може бути підставою для подальшого подовження процесуальних строків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.
Також ,суд зазначає, що разом зі апеляційною скаргою заявник вже завертався з тотожнім клопотанням з тотожними обґрунтуваннями, яка була розглянута судом та відмовлено в задоволені заяви.
Таким чином, станом на 20.02.2025 апелянтом до суду не подано документів визначених в ухвалі про залишення скарги без руху.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 4, частини 8 статті 169 КАС України передбачає, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений строк судом, вона повертається позивачу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5 днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Оскільки апелянтом не усунуті недоліки, суд вважає за необхідне повернути заявникові апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 р. у справі № 200/6940/24 - повернути заявникові.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 20 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.В. Геращенко
А.А. Блохін