03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/3101/2025
20 лютого 2025 року м. Київ
справа № 753/20551/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року, ухваленого у складі судді Заставенко М.О.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію права та визнання недійсним правочину,
встановив:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65993428, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легким Вадимом Володимировичем 30 грудня 2022 року щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на садовий будинок загальною площею 42,8 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21 вересня 2023 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим А.С. та зареєстрованим в реєстрі за номером 1033, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо відчуження садового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з рішенням, 26 листопада 2024 року ОСОБА_1 надіслав засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Матеріали цивільної справи №753/20551/23 надійшли до суду апеляційної інстанції 03 грудня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали - для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження та подання доказів надсилання копії скарги відповідачу ОСОБА_3 з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
04 січня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до суду засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, зареєстровано судом 06 січня 2025 року.
Проте, вимоги ухвали від 24 грудня 2024 року скаржником виконано не в повному обсязі, оскільки не надано доказів надсилання копії скарги відповідачу ОСОБА_3 з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали - для подання обґрунтованої заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску строку, враховуючи заперечення представника позивача від 06 січня 2025 року, зокрема надати дані щодо дати отримання копії рішення через систему «Електронний суд» та подання доказів надсилання копії скарги відповідачу ОСОБА_3 з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
26 січня 2025 року на виконання вимог ухвали від 10 січня 2025 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 надіслав до суду засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд» заяву про поновлення строку та докази надсилання копії скарги ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що 22 жовтня 2024 через застосунок «Дія» дізнався про існування оскаржуваного рішення. Ретельно перевіривши електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », виявив спам лист, в якому містилось рішення суду першої інстанції, який надійшов о 19 год 08 хв. 22 жовтня 2024 року.
Щодо наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа на його електронну адресу зазначає, що в розумінні ст. 272 ЦПК зазначена довідка не свідчить про належне вручення йому копії рішення суду.
Вирішуючи питання щодо дотримання скаржником строку на апеляційне оскарження рішення, апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що 30 вересня 2024 року Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення за участі позивача - ОСОБА_2 , представника позивача - ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, засобами системи «Електронний суд» надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого судом відмовлено.
Повний текст рішення складено 16 жовтня 2024 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Рішення» від 30.09.2024 по справі 753/20551/23 було надіслано 17 жовтня 2024 року о 16 год. 51 хв. одержувачу на його електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (зв. а.с. 156 том 3).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року по справі № 454/1883/22,«процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв'язку, та не звільняє суд обов'язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).
Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов'язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).»
З вищевикладеного вбачається, що офіційною електронною адресою (електронний кабінет) є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені.
Враховуючи Положення про ЄСІТС, електронна адреса відповідача ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на яку суд першої інстанції надіслав йому копію рішення суду від 30 вересня 2024 року не є офіційною. Матеріали справи не містять будь-яких відомостей про наявність офіційної електронної адреси у ОСОБА_1 , станом на момент ухвалення судового рішення.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази надсилання судом копії оскаржуваного рішення скаржнику.
З Єдиного державного реєстру судових рішення вбачається, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року надіслано судом до реєстру для оприлюднення 17 жовтня 2024 року, забезпечено надання загального доступу 21 жовтня 2024 року.
Копію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року отримано представником скаржника 23 жовтня 2024 року, що підтверджується розпискою.
Як вбачається з картки руху документу в системі «Електронний суд», електронний примірник рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року доставлено до електронного суду 18 жовтня 2024 року о 06 год. 41 хв.
Проте матеріали справи не містять доказів надсилання електронного примірника оскаржуваного рішення до електронного кабінету скаржника.
На підтвердження поважності пропуску строку ОСОБА_1 надав до заяви про усунення недоліків паперову копію електронного листа від 22 жовтня 2024 року о 19 год. 08 хв., з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про надходження документу рішення від Дарницького районного суду м. Києва.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ст. 123 та ч. 4 ст. 124 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Вивчивши матеріали справи та обставини, зазначені в клопотанні, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року, враховуючи, що наявні в матеріалах справи та надані заявником докази отримання копії судового рішення дають підстави для обчислення перебігу тридцятиденного строку, передбаченого ч. 2 ст. 354 ЦПК України, з 24 жовтня 2024 року. З огляду на те, що ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження 23 листопада 2024 року, 25 листопада 2024 року з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 звернулась ОСОБА_6 , яка не надала належних документів на підтвердження її повноважень, 26 листопада 2024 року з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку звернувся безпосередньо ОСОБА_1 , тобто пропуск строку є незначним, що не може бути перешкодою у доступі до правосуддя.
Відтак, зазначені скаржником доводи щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, які підтверджуються доказами, заслуговують на увагу, а тому є підстави для поновлення процесуального строку, з метою забезпечення відповідачу доступу до суду та дотримання його процесуального права на апеляційне оскарження рішеннясуду.
Відповідно до ст.2, ст. 17 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Подана апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 352-361 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію права та визнання недійсним правочину.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслати учасникам справи і встановити їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю п'ятнадцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити учасникам справи, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (ч. 4 ст. 360 ЦПК України).
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.