вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 369/4767/24 Апеляційне провадження № 22-з/824/392/2025Головуючий у суді першої інстанції - Янченко А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
20 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Кравченко А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без змін (а.с. 142-148).
18.02.2025 до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 13.02.2025, у якій остання просить роз'яснити з якого моменту набуває законної сили зазначена постанова та які правові наслідки саме прийняття, а не ухвалення зазначеної постанови.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Київського апеляційного суду від 18.02.2025 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді: Шебуєва В.А., Кафідова О.В.
За вимог ч. 3 ст. 271 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення
Учасники справи в судове засідання не викликалися у зв'язку з відсутністю такої необхідності.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У постанові від 21.03.2019 у справі № 807/1689/14 Верховний Суд вказав, що рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз'ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.
Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз'яснення судових рішень встановлені статтею 271 ЦПК України.
Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане, або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі № 619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.
Таким чином, проаналізувавши постанову Київського апеляційного суду від 13.02.2025 у взаємозв'язку з мотивами поданої відповідачем заяви про її роз'яснення, колегія суддів доходить висновку, що доводи відповідача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості цієї постанови суду, а стосуються порядку набрання законною силою постанови апеляційного суду та її оскарження, що зумовлено лексичною помилкою в резолютивній частині зазначеної постанови. Водночас, ухвалою Київського апеляційного суду від 20.02.2025 виправлено описку в резолютивні частині зазначеної постанови, шляхом зазначення в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 13.02.2025 «Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду», замість «Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду».
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що зміст постанови Київського апеляційного суду від 13.02.2024 є чітким і зрозумілим, однозначним та не допускає подвійного трактування, а тому відсутні підстави для роз'яснення указаного судового рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 271, 389 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова