Справа № 359/6917/24 Головуючий в суді І інстанції - Вознюк С.М.
Провадження № 33/824/137/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
18 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року,
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, суддя місцевого суду, враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , розстрочив йому виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року в частині сплати штрафу в розмірі 17000 гривень на строк 10 місяців з виплатою штрафу рівними частинами по 1700 (одній тисячі сімсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.06.2024 року о 21 год. 20 хв. в СТ «Іскра» керував автомобілем марки «Daihatsu Terios», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Стан сп'яніння визначався алкотестером «Драгер 0173» зі згоди водія, відповідно до якого проба на алкоголь позитивна і становить 1,94 ‰. Вказаний факт зафіксовано на бодікамеру № 24. ОСОБА_1 від надання пояснень та підпису в протоколі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзіОСОБА_1 вказано, що він не погоджується з визначеним рішенням суду, а тому просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі - закрити.
В судове засідання, призначене на 18.02.2025 року, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник не прибули. Захисник направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою, долучивши довідку про непрацездатність від 17.02.2025 року. ОСОБА_1 про причини неявки не повідомив. Суд звертає увагу на те, що судові засідання вже неодноразово відкладались, у тому числі, у зв'язку з неявкою до суду ОСОБА_1 без поважних причин та у зв'язку з хворобою його захисника - адвоката Горкавого О.П. Так, в судове засідання, призначене на 05.11.2024 року ОСОБА_1 прибув, заявивши про необхідність участі захисника в розгляді справи. Розгляд справи було відкладено для залучення ОСОБА_1 захисника. 27.11.2024 року в судове засідання ОСОБА_1 прибув, його захисник Горкавий О.П. запізнився в судове засідання, а також не надав документів на підтвердження його повноважень, у зв'язку з чим розгляд справи було ще раз відкладено. В судове засідання, призначене на 11.12.2024 року надійшло клопотання захисника Горкавого О.П. про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою, до клопотання була долучена довідка про непрацездатність від 10.12.2024. В судове засідання, призначене на 22.01.2025 року прибув захисник Горкавий О.П. надавши ордер на підтвердження його повноважень, однак ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не прибув, зі слів захисника у зв'язку з перебуванням на бойовому чергуванні, доказів на підтвердження цього надано не було. Оскільки судом неодноразово відкладались судові засідання за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника, у тому числі і на тривалий час, при цьому суд звертає увагу на ту обставину, що довідки про непрацездатність захисника видавались напередодні судових засідань, захисник спізнювався в судові засідання та не надавав документів на підтвердження його повноважень мотивуючи тим, що він їх забув, а ОСОБА_1 взагалі не вказував поважність причин неприбуття, суд розцінює таку поведінку ОСОБА_1 та його захисника як зловживання своїми процесуальними правами та намагання затягнути строки розгляду справи, а тому вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді про доведеність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, наведених у постанові та доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні стверджуються зібраними у справі доказами. На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення за цією статтею.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до положень ст. ст. 23, 33 КУпАП. З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки.
Щодо заяви захисника ОСОБА_2 про виклик свідка в судове засідання, яка надійшла 18.02.2025 року засобами електронної пошти до початку розгляду справи, то суд не вбачає потреби в її задоволенні, оскільки вказана заява не містить обґрунтування необхідності допиту свідка чи наявності обставин, які він може повідомити суду на підтвердження доводів апеляційної скарги, яка до того ж не містить жодного обґрунтування щодо незаконності постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року.
Разом з тим, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається як ОСОБА_1 керує транспортним засобом, на вимогу працівників поліції на місці зупинки проходить огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, результат якого становить 1, 94 % проміле алкоголю в крові. На думку суду даний відеозапис є належним та допустимим доказом, що підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відтак, приймаючи рішення у справі суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 . При цьому, жодних доводів щодо незаконності ухваленого рішення судом першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.
Наведене у своїй сукупності вказує на те, що справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП була розглянута повно, всебічно та об'єктивно. Постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для скасування чи зміни цієї постанови суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька