17 лютого 2025 року справа № 580/12027/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 17.05.2024 №149-НК/68 в частині внесення змін до наказів щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткових розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та премії;
- зобов?язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та премії у належних відсоткових розмірах, установлених до прийняття наказу від 17.05.2024 №149-НК/68, та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуваним наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 17.05.2024 №149-НК/68 протиправно зменшено відсотковий розмір окремих складових її грошового забезпечення, які вже виплачено у період проходження служби. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, тому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та премії у належних відсоткових розмірах, установлених до прийняття наказу від 17.05.2024 №149-НК/68, та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах цивільного захисту населення та 19.04.2021 звільнений із служби цивільного захисту в Державній службі України з надзвичайних ситуацій наказом від 15.04.2021 №10 з посади старшого прапорщика служби цивільного захисту, командира відділення - водія 19 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Управління.
Листом від 05.08.2023 №68 01-4747/68 02 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області повідомило, що посадовий оклад позивача та оклад за спеціальним званням був визначений відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704. Для розрахунку застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2018, а саме - 1762,00 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №580/9294/23 позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській (18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Лазаренка прикордонника, будинок 1; код ЄДРПОУ 38646021) провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 29.01.2020 до 19.04.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Для виконання вищезазначеного рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №580/9294/23 та з урахуванням листів-роз'яснень ДСНС України від 18.08.2023 №20-15603/201, від 04.09.2023 №20-16549/201 щодо здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення та інших виплат, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області прийнято оскаржуваний наказ від 17.05.2024 №149-НК/68 пунктом 1 наказу позивачу в період з 29.01.2020 до 02.12.2020 встановлено посадовий оклад - 3360,00 грн., в період з 03.12.2020 до 31.12.2020 встановлено посадовий оклад - 3780,00 грн., оклад за спеціальним званням в період з 29.01.2020 до 31.12.2020 - 1220,00 грн., посадовий оклад в період з 01.01.2021 до 19.04.2021 - 4090,00 грн., оклад за спеціальним званням в період з 01.01.2021 по 19.04.2021 - 1320 грн. Крім того, пунктами 2-16 наказу внесено зміни до наказів щодо преміювання позивача.
Вважаючи, що відповідач неправомірно зменшив показники грошового забезпечення позивача, тому він звернувся із вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На підставі частин 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення
Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.
Умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.08.2015 № 975 (далі - Умови №975).
Розділом VІ Умов №975 визначені окремі питання заробітної плати.
Так, керівникам установ, закладів, організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надається право:
установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них;
надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік;
затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.
Порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій тощо) установлюються положенням про преміювання, затвердженим керівником за погодженням з відповідним профспілковим органом (радою представників трудового колективу).
Конкретні розміри підвищень, надбавок, доплат, установлені працівникам, оголошуються наказом керівника.
Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.
Оплата праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, посади яких не передбачені цими Умовами (медичних працівників, працівників культури та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей економіки.
Преміювання керівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Отже, підставою для виплати конкретних розмірів підвищень, надбавок, доплат є наказ керівника та оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623).
Порядок та розмір преміювання врегулювано у розділі ХVІ Інструкції №623. Так, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).
Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.
Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу. У рапортах із клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково), поданих у кінці кожного місяця, рапортах безпосередніх керівників із клопотанням про виплату премії (позбавлення повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставами для цього.
Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони приступили до виконання обов'язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов'язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).
Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби.
Премія в місяці звільнення зі служби не виплачується особам рядового і начальницького складу:
які звільняються зі служби за невиконання ними умов контракту та у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (з місяця, у якому надійшов витяг із наказу про звільнення);
у разі допущення в органі управління (підрозділі) подій, пов'язаних із загибеллю людей із вини осіб рядового і начальницького складу під час виконання ними службових обов'язків, чи скоєння злочинів - керівнику та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання подіям і злочинам.
Наказ про преміювання (витяг із наказу) за минулий місяць передається до фінансового підрозділу не пізніше ніж за 10 днів до встановленого строку виплати грошового забезпечення за поточний місяць.
Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах, що утримуються за рахунок об'єктів (за рахунок спеціального фонду), премія виплачується в межах затвердженого в кошторисі фонду грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 цього розділу.
Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.
Нагородження грошовою премією осіб рядового і начальницького складу за професіоналізм та відвагу під час ліквідації надзвичайних ситуацій, за спортивні досягнення може здійснюватися понад фонд преміювання, визначений у пункті 1 цього розділу, у межах економії фонду грошового забезпечення і дозволяється за окремими рішеннями ДСНС.
Для врахування належної правової роботи складових оплати праці суд застосовує ст.94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно з абз. 3 ст.97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Оскільки спірним наказом зменшений розмір вже виплаченої премії позивача у період, коли він припинив правовідносини служби у відповідача та за відсутності його попередження та погодження, воно погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.
Суд зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №580/9294/23 підтверджене порушення відповідачем права ОСОБА_1 у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження служби в органах цивільного захисту.
За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов'язок згідно зі ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).
Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.
Відповідно до підпунктів 2, 9 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Встановлені обставини свідчать, що вищезазначені рішення прийняті без участі та думки позивача щодо перегляду вже виплачених йому сум коштів заробітної плати, а мотиви відповідачів щодо їх перегляду не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати із-за необхідності привести у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.
Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.
Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до п.4 ч.4 ст.496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору. Тому порушенням права на оплату праці вважатиметься не сама по собі зміна відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, а саме зменшення розміру до виплати.
Отже, відповідачі, приймаючи вищезазначені накази наказ в частині внесення змін до наказів щодо зменшення позивачу відсоткових розмірів премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.
Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що спірний наказ безпосередньо порушує його право на належний розмір оплати служби.
Як наслідок, для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та премії у належних відсоткових розмірах, установлених до прийняття наказу від 17.05.2024 №149-НК/68, та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 цього ж Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 , від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 , у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження понесених витрат на правничої допомогу в сумі 7000 грн представник позивача надав суду у копіях: договір про надання правової допомоги від 01.08.2024 №б/н; детальний розрахунок суми судових витрат, які особа понесла у зв'язку з розглядом справи згідно договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.08.2024.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Водночас, суду не надано жодних доказів оплати за професійну правничу допомогу.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.
Оскільки представник позивача у сукупності не надав належних та допустимих доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також матеріали справи не містять доказів того, що ніби то понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката згідно договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.08.2024 - дійсно стосуються складення позовної заяви саме у цій адміністративній справі до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про скасування наказу від 17.05.2024 №149-НК/68 в частині внесення змін до наказів щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткових розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та премії, том суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх стягнення на користь позивача, як наслідок, заявлені вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи та виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 17.05.2024 №149-НК/68 в частині внесення змін до наказів щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткових розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та премії.
Зобов?язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка, буд. 1; код ЄДРПОУ 38646021) провести перерахунок окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та премії у належних відсоткових розмірах, установлених до прийняття наказу від 17.05.2024 №149-НК/68, та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка, буд. 1; код ЄДРПОУ 38646021) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА