Справа № 560/1565/25
іменем України
20 лютого 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить скасувати постанову від 15.01.2025 ВП № 75882900 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 20.01.2025 надійшла постанова державного виконавця від 15.01.2025 ВП № 75882900 (ідентифікатор доступу: Г32АГ723ББ3Б) про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі № 560/1322/24. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не погоджується з вказаною постановою та вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права виходячи з наступного.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №560/1322/24, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024, зобов'язано головне управління Пенсійного суду в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. Розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №560/1322/24 з 01.01.2024 наступний: 115610,00 грн (оклад 50 х 2102,00 грн х 1,1) + 69366,00 грн (доплата за вислугу років) = 184976,00 грн (суддівська винагорода) х 70 % = 129483,20 грн + 523,25 грн (підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок, 2093,00 грн х 25%) = 130006,45 грн. Доплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №560/1322/24 відсутня.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Вказує, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за №560/1322/24 ОСОБА_1 з 01.01.2024 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки від 01.08.2024 №01-13/160/2024. Розмір суддівської винагороди розраховано з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, встановлено на рівні 2102,00 грн.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Згідно ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №560/1322/24, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024, зобов'язано головне управління Пенсійного суду в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
Для забезпечення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за №560/1322/24 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запит до Хмельницького апеляційного суду (лист від 29.07.2024 №2200-0307-8/73648 щодо надання довідки про розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
01.08.2024 (вх.. №14686/8) на адресу головного управління надійшла відповідь з Хмельницького апеляційного суду від 01.08.2024 №01-13/1602024 про складові суддівської винагороди на посаді судді, який працює в Хмельницькому апеляційному суді.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за №560/1322/24 ОСОБА_1 з 01.01.2024 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки від 01.08.2024 №01-13/160/2024.
Розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за №560/1322/24 з 01.01.2024 становить 115610,00 грн., (оклад 50 х 2102,00 грн. х 1,1) + 69366,00 грн., (доплата за вислугу років)= 184976,00 грн., (суддівська винагорода) х 70%=129483,20 грн., + 523,25 грн., (підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок, 2093,00 грн. х 25%)=130006,45 грн.
Розмір суддівської винагороди розраховано з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, встановлено на рівні 2102,00 грн.
23.08.2024 на підставі ст. 3, 4, 24, 25, 26, Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75882900 та направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та відома за вих. №14671.
12.11.2024 на адресу боржника, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, повторно в порядку статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано до 25.11.2024 про: 1.Причини не виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2024 за №75882900. 2.Виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/1322/24 виданий 12.08.2024 в порядок та в спосіб визначений виконавчим документом. 3. В разі наявності заборгованості в результаті виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі 560/1322/24 виданий 12.08.2024 повідомити щодо включення рішення суду, стягувачем за яким являється ОСОБА_1 , у чергу для виплати заборгованості за даним рішенням, та дати даної виплати.
27.11.2024 у відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2024 на адресу відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за вих.№2200-0802-8/103001 надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області згідно якого боржником повідомлено державного виконавця про наступне а саме: на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 (отримана 11.07.2024) головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 08.08.2024 здійснено перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року Законом України «Про державний бюджет на 2024 рік» та судівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.01.2024 склав 130 006,45 грн. Оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 залишився без змін, доплата на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за №560/1322/24 відсутня.
Для забезпечення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за №560/1322/24 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запит до Хмельницького апеляційного суду (лист від 29.07.2024 №2200-0307-8/73648 щодо надання довідки про розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. 01.08.2024 (вх.. №14686/8) на адресу головного управління надійшла відповідь з Хмельницького апеляційного суду від 01.08.2024 №01-13/1602024 про складові суддівської винагороди на посаді судді, який працює в Хмельницькому апеляційному суді.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за №560/1322/24 ОСОБА_1 з 01.01.2024 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки від 01.08.2024 №01-13/160/2024.
Розмір суддівської винагороди розраховано з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, встановлено на рівні 2102,00 грн.
Враховуючи наведене, та оскільки станом на 15.01.2025 рішення суду не виконано, підстав для зупинення проведення виконавчих дій або закінчення виконавчого провадження - відсутні, державним виконавцем відділу, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу від 15.01.2025 ВП №75882900, якою за невиконання рішення суду без поважним причин накласти на боржника: Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів та посадових осіб визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За умовами ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена саме з огляду на висновки головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, з чим позивач не погоджується.
Суд зазначає, що в межах заявленого спору необхідно встановити факт виконання чи невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №560/1322/24, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024, зобов'язано головне управління Пенсійного суду в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд встановив, що під час перевірки інформації та доданих документів до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.11.2024 за №2200-0802-8/103001, а також відповіді на вимогу державного виконавця від 30.12.2024 за №2200-0802-8/119248 щодо виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано, оскільки під час перерахунку не вірно застосовано величину прожиткового мінімуму яка гарантована Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (2920,00 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), на підставі абз. 5 ст. 7 Закону №1082-IX та Закону №1982-IX.
Оскільки, рішення суду добровільно боржником у зазначений строк виконано не було, відповідач застосував санкцію, а саме - штраф за невиконання рішення суду.
Таким чином, до боржника по вказаному виконавчому провадженні у даній судовій справі, доведено наявність рішення суду, яке набрало законної сили, божник попереджався про необхідність його самостійного виконання, однак боржником рішення суду не виконано в повному обсязі, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаного заходу примусового виконання у вигляду накладення штрафу.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (надалі - «ЄСПЛ») у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, що остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтованого тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе від повільність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати усіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Також ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу № Конвенції (справи «Войтенко проти України» «Горнебі проти Греції»).
Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що уразі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України» «Горнебі проти Греції» ).
Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі судів у виконанні судових рішень ». КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ех-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід'ємним елементом права на судових захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.
Таким чином, державним виконавцем вчинено всі дії згідно з Законом, щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №560/1322/24, виданого стягувачу 12.08.2024 Хмельницьким окружним адміністративним судом, тому постанова про накладення штрафу від 15.01.2025 ВП №75882900, винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності та підстав для скасування оспорюваної позивачем постанови.
На підставі статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 15.01.2025 ВП №75882900 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Відповідач:Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 43315602)
Головуючий суддя О.П. Шевчук