Справа № 560/16377/24
іменем України
19 лютого 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л.
за участі:секретаря судового засідання Свинобой О.В. позивача ОСОБА_1 представника позивача Баженової А.А. представника відповідача Коваля І.Ю. представника третьої особи Козубея Р.Р.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненакладення на боржника - Адміністрацію Державної прикордонної служби України штрафу за невиконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20 та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо накладення штрафу на боржника - Адміністрацію Державної прикордонної служби України штрафу за невиконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20 у виконавчому провадженні №71929168.
На думку позивача відповідач протиправно в межах виконавчого провадження №71929168 не наклав на боржника штраф за невиконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20.
Відповідач у відзиві на позов не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову.
Крім цього, у відзиві на позов відповідач просив залишити позов без розгляду у зв'язку із пропуском строків звернення до суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує бездіяльність відповідача, що на його думку є триваючи порушенням його прав.
За таких обставин, позивач строк звернення до суду не пропустив. Тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Хмельницький окружний адміністративний суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Постановою від 11.04.2023 по справі №686/24363/20 Сьомий апеляційний адміністративний суд зобов'язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України прийняти рішення, яким погодити Список розподілу житлової площі, направлений Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на підставі Спільного рішення командування та житлової комісії Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького, оформленого протоколом №1 від 13.02.2020, яким ОСОБА_1 зі складом сім'ї дві особи ( ОСОБА_1 та дружина - ОСОБА_2 ) виділено у постійне користування однокімнатну квартиру жилою площею 18,7 кв.м.
На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №71929168 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2023 №686/24363/20 про зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби України прийняти рішення, яким погодити Список розподілу житлової площі, направлений Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на підставі Спільного рішення командування та житлової комісії Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького, оформленого протоколом №1 від 13.02.2020, яким ОСОБА_1 зі складом сім'ї дві особи ( ОСОБА_1 та дружина - ОСОБА_2 ) виділено у постійне користування однокімнатну квартиру жилою площею 18,7 кв.м.
31.07.2024 позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про накладення на керівника Адміністрації Державної прикордонної служби України штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду у виконавчому провадженні №71929168.
Листом від 09.09.2024 №124794/Г-25695/20.1 заступник директора департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив позивача про відсутність підстав для накладення державним виконавцем штрафу, оскільки боржником вживаються заходи для виконання рішення суду.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Положеннями статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VІІІ) передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/ електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії регламентований статтею 63 Закону №1404-VІІІ.
Так, відповідно до статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно із статтею 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За змістом пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5 (далі - Інструкція №512/5) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 8 розділу І Інструкції №512/5 акт це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі №904/1283/22 сформував правовий висновок, згідно з яким перевірка виконання рішення це комплекс дій, які направлені на встановлення факту виконання чи невиконання рішення, що перебуває на виконанні. Саме відповідно до пункту 8 розділу І Інструкції №512/5 підтвердження певних встановлених фактів або подій здійснюється за допомогою акта, який складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій. Таким чином, незважаючи на те, що норми статті 63 Закону №1404-VІІІ хоча і не містять чіткого припису, що перевіркою виконання рішення є факт складання акту, однак системний аналіз вказаних вище норм дає підстави вважати, що фіксація факту перевірки виконання рішення має здійснюватися за допомогою складення відповідного акта.
З матеріалів справи вбачається, що після відкриття виконавчого провадження №71929168 заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надсилав Адміністрації Державної виконавчої служби України вимоги від 30.06.2023 та від 01.08.2023, в яких просив повідомити про стан виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20.
Листом від 09.08.2023 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про неможливість виконання рішення суду, оскільки рішенням житлової комісії Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 12.07.2022 №2 було скасоване рішення командування та житлової комісії Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького, оформлене протоколом від 13.02.2020 №1, яким ОСОБА_1 зі складом сім'ї дві особи ( ОСОБА_1 та дружина - ОСОБА_2 ) виділено у постійне користування однокімнатну квартиру жилою площею 18,7 кв.м.
03.04.2024 Міністерство юстиції України звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа №686/24363/20 від 23.05.2023, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби України прийняти рішення, яким погодити Список розподілу житлової площі, направлений Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на підставі Спільного рішення командування та житлової комісії Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького, оформленого протоколом №1 від 13.02.2020, яким ОСОБА_1 зі складом сім'ї дві особи ( ОСОБА_1 та дружина - ОСОБА_2 ) виділено у постійне користування однокімнатну квартиру жилою площею 18,7 кв.м.
Ухвалою від 15.04.2024 по справі №686/24363/20 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без задоволення заяву Міністерства юстиції України про зміну способу порядку виконання рішення від 23.05.2023 по адміністративній справі №686/24363/20 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій щодо повернення на доопрацювання облікової житлової справи, відмови в наданні квартири та зобов'язання надати однокімнатну квартиру.
У вказаній ухвалі суд зазначив, що Адміністрація Державної прикордонної служби України, як на обставину, яка ускладнює виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 посилається на рішення житлової комісії Національної академії, оформлене протокол №2 від 12.07.2022 та прийняте на підставі постанови Хмельницького апеляційного суду від 28.06.2022 по справі №686/24363/20, яким скасоване рішення житлової комісії Національної академії №1 від 13.02.2020 про надання житла ОСОБА_1 .
Разом з тим, постанова Хмельницького апеляційного суду від 28.06.2022 по справі №686/24363/20 не зобов'язувала Академію скасовувати протокол №1 від 13.02.2020 про надання житла позивачу.
При цьому постановою від 21.09.2022 Верховний Суд скасував постанову Хмельницького апеляційного суду від 28.06.2022.
Тому під час розгляду заяви Міністерства юстиції України в ухвалі від 15.04.2024 суд дійшов висновку, що судове рішення у справі №686/24363/20 не потребує встановлення іншого способу та порядку виконання, відмінного від визначеного у рішенні. Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 є чіткою, зрозумілою і додатково зміни чи встановлення способу і порядку виконання не потребує. В свою чергу заявник не надав докази на підтвердження наявності обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20.
Крім цього, постановою від 09.07.2024 Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Адміністрації Державної прикордонної служби України про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023.
В подальшому державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надсилав Адміністрації Державної виконавчої служби України вимоги від 18.04.2024, від 15.07.2024 та від 09.09.2024, в яких просив повідомити про стан виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20.
Тобто, державний виконавець надіслав боржнику вимоги про виконання рішення, однак жодних інших дій, спрямованих на перевірку обставин невиконання рішення, не вжив, зокрема, не склав акт про наявність чи відсутність поважних причин невиконання рішення суду.
Суд враховує, що відсутність акту про встановлення причин невиконання судового рішення фактично унеможливлює подальше застосування передбачених законодавством заходів впливу, зокрема накладення штрафу на боржника.
Невчинення державним виконавцем відповідних дій свідчить про протиправну бездіяльність, яка перешкоджає належному виконанню судового рішення.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів для встановлення причин невиконання боржником постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20 та нескладення відповідного акту є протиправною.
Тому слід зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скласти акт про встановлення причин невиконання боржником постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20 та вжити заходів, передбачених Законом №1404-VІІІ, для подальшого примусового виконання рішення суду.
Разом з тим, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненакладення на боржника штрафу та зобов'язання вчинити дії щодо накладення штрафу на боржника є передчасними, оскільки питання застосування штрафних санкцій безпосередньо залежить від результатів перевірки наявності чи відсутності поважних причин невиконання рішення, що має бути встановлено в акті державного виконавця. Відповідно, до моменту складення такого акту суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість застосування штрафних санкцій до боржника.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів для встановлення причин невиконання Адміністрацією Державної прикордонної служби України постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20 та нескладення відповідного акту про встановлення причин невиконання рішення суду.
Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скласти акт про встановлення причин невиконання Адміністрацією Державної прикордонної служби України постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №686/24363/20 та вжити заходів, передбачених Законом України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження", для подальшого примусового виконання рішення суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01601 , код ЄДРПОУ - 00015622)
Головуючий суддя О.Л. Польовий