20 лютого 2025 року № 320/17895/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльність,
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в проведенні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за заявою від 30.09.2022, зареєстрованою відповідачем 06.10.2022 №14675/Г1-1000-22;
-зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення, обчисленого відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.1986 по 29.05.1986 з додаванням заробітної плати за основним місцем роботи за травень 1986 та премії 400 крб. передбаченої підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 № 207-7, що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов?язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища;
-зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 різницю між розміром пенсії, яку він отримував та розміром пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення, обчисленого відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.1986 по 29.05.1986 з додаванням заробітної плати за основним місцем роботи за травень 1986 та премії 400 крб. передбаченої підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 №207-7, що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов?язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи i запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища з часу звернення з заявою про перерахунок розміру пенсії.
II. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, має право на обчислення виходячи з середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.1986 по 29.05.1986 з додаванням заробітної плати за основним місцем роботи за травень 1986 та премії 400 крб. передбаченої підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 № 207-7, що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов?язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, у зв'язку з чим звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою, однак останній відмовив йому у цьому, чим позбавив передбачених законодавством гарантій.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
III. Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою суду від 24.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 справу №640/19243/22 прийнято до провадження судді Леонтовича А.М.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до ст. 55 п. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 1986 році (2 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.03.1993.
Загальний стаж роботи позивача становить понад 24 роки.
Позивач 30.09.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до частини до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом №1000-0202-8/105894 від 20.10.2022 Головне управління ПФУ у Київській області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи, що відповідач порушує його право на отримання пенсії в належному розмірі, звернулася до суду з позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1 статті 10 Закону №1058-IV).
Разом з тим, особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).
Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Статтею 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено пільги щодо визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положеннями частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
VI. Оцінка суду
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно вимог статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України від 28.02.1991 №796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон №796-XII).
Згідно ч.3 ст. 55 Закону №796-ХІІ, призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.
Відповідно до ст. 57 Закону №796-ХІІ, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Судом встановлено, що з 05.10.2022 позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області як одержувач пенсії за віком, призначеної зі зниженням пенсійного віку, ліквідатор 2 категорії наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.
Статтею 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно приписів ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначені коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в України, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
З аналізу наведених положень законодавства випливає наявність у застрахованої особи права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом №1058-IV або спеціальним, тобто Законом №796-XII.
Такий правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суд України від 07 липня 2015 року (справа № 21-727а15), постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року №185/3101/17 (2-а/185/253/17), від 03 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 676/5258/16-а, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує під час застосування до спірних правовідносин.
Відтак, суд погоджується з твердженням позивача про наявність у нього, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або спеціальним - Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок №1210).
Згідно п.п. 4 п. 3 Порядку №1210 обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Разом з тим ч. 4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач з 22.05.1986 по 29.05.1986, працював в зоні відчуження, вказаний факт також підтверджується доданими до матеріалів справи архівними довідками.
Враховуючи вказані довідки, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії із заробітної плати за період по ліквідації наслідків роботи по ЧАЕС, починаючи з 22.05.1986 по 29.05.1986 відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Однак, відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження згідно ч. 1 ст. 27 Закону України Про загальне обов'язкове пенсійне страхування. Крім того, відповідачем зазначено, що проводити перерахунок пенсії обчисленої згідно ч. 2 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування недоцільно.
Проте, вказана відмова пенсійного органу не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки як вже зазначалось, позивач має право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним - Законом № 796-XII, незалежно від часу призначення пенсії. З урахуванням виявлення позивачем відповідного бажання, відповідач зобов'язаний був забезпечити право позивача на перерахунок його пенсії відповідно до приписів частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Аналогічної позиції в подібних правовідносинах притримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, що вбачається з його постанов від 18 липня 2022 року у справі №600/3930/21-а, від 14 квітня 2022 року у справі № 600/5039/21-а та в справі № 600/2734/22-а від 31.03.2023 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 зазначеного вище Закону передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у вересні 2022 року, то пенсія останньому, підлягає перерахунку з 01.10.2022 року.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.10.2022, виходячи із заробітної плати, нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕ з 22.05.1986 по 29.05.1986, виплаченої премії у розмірі 400 крб., відповідно до ч. 1 с. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, суд звертає увагу на те, що наведена позиція суду узгоджується з висновками Сьомого апеляційного адміністративного суду викладеними в постанові від 31.03.2023 року в справі № 600/2734/22-а.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати нарахованої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС починаючи з 22.05.1986 по 29.05.1986 та виплаченої премії у травні 1986 року у розмірі 400 крб., відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в проведенні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за заявою від 30.09.2022, зареєстрованою відповідачем 06.10.2022 №14675/Г1-1000-22.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення, обчисленого відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.1986 по 29.05.1986 з додаванням заробітної плати за основним місцем роботи за травень 1986 та премії 400 крб. передбаченої підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 № 207-7, що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов?язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища.
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 різницю між розміром пенсії, яку він отримував та розміром пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення, обчисленого відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.1986 по 29.05.1986 з додаванням заробітної плати за основним місцем роботи за травень 1986 та премії 400 крб. передбаченої підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 №207-7, що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов?язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи i запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища з часу звернення з заявою про перерахунок розміру пенсії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.