18 лютого 2025 року Справа 160/4259/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та скасування висновку,
установив:
10 лютого 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним висновок Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 03.05.2024 року № 307 у частині формулювання: "захворювання, яке призвело до смерті, пов'язане з проходженням військової служби";
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України змінити формулювання висновку на: "смерть настала під час виконання обов'язків військової служби".
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 01.01.2025 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов поданий через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору за подання позову у цій справі становить 968,96 грн. (1211,20 грн.*0,8).
Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що відсутні докази сплати судового збору.
У позовній заяві вказано, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір» позивачі у справах щодо призначення, нарахування, здійснення та перерахунку пенсій, соціальних виплат звільняються від сплати судового збору.
Проте, у вказаній нормі, п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір», зазанчено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, цей спір не стосується стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Крім того, ч.1 ст.5 вказаного закону, яка встановлює пільги щодо сплати судового збору містить перлік випадків звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях і цей пеерлік не містить справ щодо оскарження висновку ВЛК.
Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про наявність пільг за ст.5 Закону України “Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248 КАС України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та скасування висновку - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко