17 лютого 2025 рокуСправа № 160/4598/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Міністерства оборони України, до відповідача-2: Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
12 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Міністерства оборони України, до відповідача-2: Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідачів: Міністерства оборони України, Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 щодо відмови в нарахуванні і виплаті всіх належних виплат, в тому числі заробітної плати зниклого безвісти 17.06.2023 року військовослужбовця сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт - Наказ командира військової частини НОМЕР_1 Міністероства оборони України №3578 від 28.08.2023 року про призначення невірного нарахування і виплати у розмірі 50% всіх належних коштів безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , замість вірного нарахування і виплати 100% всіх належних коштів.
- зобов'язати відповідачів: Міністерство оборони України, Військову частину Міністерства оборони України НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,всі належні виплати, в тому числі і заробітну плату з 17.06. 2023 року до припинення підстав для виплати заробітної плати зниклого безвісти військовослужбовця сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідачів щодо невиплати позивачу належних до сплати коштів.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/4598/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Тімофєєвим Артуром.
Згідно з ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
До позовної заяви додано ордер на надання правничої правової допомоги серії АЕ № 1358720 року, виданий щодо ОСОБА_1 на представництво його інтересів в т.ч. у «Дніпровському окружному адміністративному суді».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі» від 16.11.2014 року №1417/2004 утворено з 1 січня 2005 року в системі адміністративних судів України місцеві адміністративні суди, серед яких Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41 (далі - Положення №41).
Пунктом 4 Положення №41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно п. 12.4. Положення №41 ордер містить такий реквізит: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога».
Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 18.08.2023 року у справі №420/8166/22.
Якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18.
Суд зазначає, що в наданому на підтвердження повноважень представника ордері зазначено інший орган, відмінний від Дніпропетровського окружного адміністративного суду, при цьому відповідна помилка не відповідає властивостям технічної (розбіжність в назвах органів полягає в їх утвореннях від різних слів, а не через пропущення, помилкове зазначення чи зміну порядку лише окремих літер).
Отже, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки на підтвердження наявність повноважень на здійснення такого підписання не надано належних доказів.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 29.08.2022 року у справі №140/6879/21.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Міністерства оборони України, до відповідача-2: Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко