17 лютого 2025 року Справа 640/38763/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2021 роки;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2019-2021 роки, як особі - учаснику бойових дій у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/38763/21.
27.01.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/38763/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 року дана адміністративна справа передана судді Серьогіній О.В. для розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року прийнято до розгляду справу та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 12.02.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду позову відмовлено. Адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року скерована позивачу через підсистему “Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет 06.02.2025 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Красовської Анастасії Анатоліївни про доставку електронного листа.
12.02.2025 року на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2025 року надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій він просить суд поновити строки звернення до суду з позовною заявою від 28.12.2021 року та забезпечити здійснення правосуддя у розумний строк неупередженим (безстороннім) судом.
Дослідивши вказану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В ухвалі суду від 05.02.2025 року суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України. Також суддею встановлено, що перерахування коштів щорічної разової допомоги до 5 травня за 2019 та 2020 роки було здійснено на спеціальний рахунок військової частини. Перерахування коштів проводилося відповідно: за 2019 рік - у 2019 році; за 2020 рік - у 2020 році. Зазначена виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про можливе порушення свого права позивач дізнався саме з моменту отримання коштів, і саме з моменту отримання коштів розпочався строк позовної давності. Проте, позивач звернувся із позовною заявою до суду лише 28.12.2021 року.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, подана до суду позивачем заява про поновлення строку звернення до суду обгрунтована тим, що наявні письмові докази та інші документи матеріалів справи №640/38763/21 не містять будь-яких належних та допустимих доказів про фактичне отримання одноразової допомоги до 5 травня позивачем, що дозволяє зробити висновок про відсутність доказів того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав (тобто фактичне отримання одноразово грошової допомоги до 5 травня). Саме зі змісту відповіді відповідача на запит позивача у формі листа від 25.10.2021 року №051-044-942-14 позивач дізнався, що належна йому грошова допомога відповідачем перераховувалась на спеціальний рахунок Військової частини та ще й в меншому розмірі ніж встановлено Законом, а тому, на думку позивача, він в межах строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України звернувся до суду з позовом від 28.12.2021 року. Про той факт, що в складі грошового забезпечення за 2019-2021 роки позивачу надходили кошти, що перераховувались відповідачем, стало відомо лише після отримання відповіді від відповідача листом від 25.10.2021 року. Факт відсутності інформації у позивача про виплату йому у складі грошового забезпечення допомоги підтверджується довідками військових частин про те, що позивач не отримував довідок про обґрунтування складових грошового забезпечення за період 2018 - 2023 роки. Враховуючи викладене, вважає, що строк звернення з даним позовом до суду пропущено з поважних причин, тому просить суд поновити такий строк.
Суд зауважує, що законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Суд також звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 року у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним судом у постанові від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом оскарження в даній справі є бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2021 роки.
Як вже було зазначено, позивач звернувся із цією позовною заявою до суду 28.12.2021 року. Суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами за 2019 рік та 2020 рік, тоді як з вимогам за 2021 рік строк звернення не є пропущеним.
Мотивуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду із цією позовною заявою позивач не заперечує факт надходження від військової частини коштів, які перераховувались відповідачем, проте посилається на незнання факту, що в складі грошового забезпечення за 2019-2021 роки позивачу надходили спірні кошти. На підтвердження вказаних обставин позивач долучив до заяви довідку Військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2025 року №1/13-17, в якій зазначено, що військовою частиною розшифровка при проведенні виплати щорічної разової грошової допомоги згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України за 2021-2023 роки не надавалася (пільга яка належить до фонду оплати праці). Також позивачем до заяви долучено довідку Військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2025 року № (нерозбірливо), згідно з якою позивачу в період з 2018 року по 2021 рік довідка щодо детального обгрунтування складових грошового забезпечення не видавалася.
Щодо довідки Військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2025 року №1/13-17 суд зазначає, що остання містить відомості про те, що за 2021-2023 роки позивачу не надавалася розшифровка при проведенні виплати щорічної разової грошової допомоги. Однак, суд дійшов висновку щодо пропуску строку звернення лише за 2019-2020 роки, а не 2021-2023 роки, тому вказана довідка не підтверджує поважність причин пропуску строку звернення з вимогами за 2019-2020 роки.
Щодо довідки Військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2025 року № (нерозбірливо) суд зазначає, що остання підтверджує лише факт того, що позивачу в період з 2018 року по 2021 рік довідка щодо детального обгрунтування складових грошового забезпечення не видавалася. Вказане свідчить лише про те, що позивач не звертався до військової частини з заявою про видачу довідки з детальним обгрунтуванням усіх складових грошового забезпечення, тому така довідка не надавалася.
Однак, поняття "повинен був дізнатися про порушення своїх прав" свідчить про активні дії особи, спрямовані на своєчасне виявлення порушень своїх прав та законних інтересів, шляхом подання запитів, звернень, тощо.
Більше того, отримання довідки з детальним обгрунтуванням усіх складових грошового забезпечення не є беззаперечною підставою для висновку, що саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав, оскільки грошове забезпечення є регулярним платежем, і включення до грошового забезпечення навіть, як вказує позивач "мізерних сум" щорічної разової грошової допомоги, не могло залишитися непомітним для позивача. Крім того, про включення вказаних сум позивач міг дізнатися з розрахункових листів, які видаються щомісячно, та спростування видачі яких позивачем не надано.
Оцінюючи наведені позивачем обгрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині вимог за 2019-2020 роки слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позовна заява в частині вимог за 2019-2020 роки підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог за 2019-2020 роки.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2020 роки та зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2019-2020 роки, як особі - учаснику бойових дій у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна