03 лютого 2025 рокуСправа №160/31075/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо винесення відмови оформленої листом № 2046142024 від 14.10.2024 року (482490) в зарахуванні йому до стажу служби в поліції службу в податковій міліції;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу служби в поліції службу в податковій міліції періоду з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року, з встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки з 15.08.2023 року по даний час;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому різницю стажу служби в поліції службу в податковій міліції, періоду з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року, з врахування відповідних надбавок, стажу, звання, відпусток та інших виплат з 15.08.2023 року по даний час.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив службу в органах податкової міліції з 17.09.2002 р. по 24.09.2021 р. та відповідно до витягу із наказу ДФС України від 20.09.2021 р. № 1325-о «Про звільнення працівників податкової міліції», був звільнений. Після чого, влаштувався до Головного управління Національної поліції у м.Києві. 13.09.2024 р. він звернувся із заявою до ГУНП у м.Києві з метою врахування стажу в органах податкової міліції з 17.09.2002 р. по 24.09.2021 р., та відповідно вислугу років у календарному та пільговому обчисленні на день його звільнення з податкової міліції, до стажу роботи та вислуги років в органах Національної поліції України, що дає право на встановлення відповідної надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, а також здійснити у зв'язку з чим відповідні перерахунки. Листом від 14.10.2024 р. відповідачем повідомлено, що статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено зарахування до стажу служби в поліції службу в податковій міліції, правові підстави для задоволення заяви про встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки відсутні. Він вважає, що служба в органах податкової міліції здійснювалася в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, а відтак повинна зараховуватися до стажу служби в поліції, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на підтвердження перебування позивача в податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу надано копію витягу з його послужного списку, який не містить інформацію необхідну для визначення вищезазначеного періоду. Позивач просить суд покласти зобов'язання на ГУНП у м.Києві зарахувати до стажу служби в поліції службу в податковій міліції періоду з 17.09.2002 р. по 24.09.2021 р., для встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, але поданий доказ не містить інформації щодо присвоєння спеціальних звань для можливості ідентифікації та віднесення посад до начальницького чи рядового складу. Крім того, з 02.07.2013 р. інформація про проходження служби в податковій міліції не зазначається. Крім того, відповідач вказав, що питання призначення пенсій не відноситься до компетенції ГУНП у м.Києві, оскільки повноваженнями щодо призначення пенсій наділені органи Пенсійного фонду України. Також, у частині другій статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» наведено виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, і цей перелік не підлягає розширенню, при цьому у вказаному переліку посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, відсутня служба в ДФС України (податкова міліція). Позовні вимогі в частині покладення зобов'язань провести відповідні виплати відповідач вважає передчасними. За таких обставин, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що стаж служби в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. В свою чергу, періоди проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду зараховуються до стажу служби у поліції. Тобто, наголошує, що проходячи службу в органах податкової міліції, він мав законні сподівання на врахування даного стажу при подальшому перебуванні на службі в Національній поліції України за для підтримання певного державного соціального забезпечення. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд позов задовольнити, з підстав викладених у ньому.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача викладену у позові та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в податковій міліції у період з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року, що підтверджується копією послужного списку.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.2000 року позивач проходив службу в органах податкової міліції з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року.
Згідно із витягом з наказу Державної фіскальної служби України від 20.09.2021 р. №1325-о вислуга років ОСОБА_1 станом на 24.09.2021 року складає у календарному обчисленні 19 років 11 місяців 18 днів, у пільговому 20 років 05 місяців 18 днів.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в м.Києві від 15.08.2023 р. №1397 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції та визначено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки 00 років 00 місяців 01 день.
12.09.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати стаж в органах податкової міліції з 17.09.2002 р. по 24.09.2021 р., та відповідну вислугу років у календарному та пільговому обчисленні на день його звільнення з податкової міліції, до стажу роботи та вислуги років в органах Національної поліції України, що дає право на встановлення відповідної надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, а також здійснити у зв'язку з чим відповідні перерахунки.
Листом «Про надання інформації» від 14.10.2024 р. № 204614-2024 відповідач повідомив позивача, що статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено зарахування до стажу служби в поліції службу в податковій міліції, а тому правові підстави для задоволення заяви про встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).
Частинами першою - другою статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частиною першою статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частина друга статті 78 Закону № 580-VIII визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Як визначено частиною третьою статті 78 Закону №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу служби в органах податкової поліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачу надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Як видно з матеріалів справи, позивач до служби в Національній поліції проходив службу в органах податкової міліції з 17.09.2002 р. по 24.09.2021 р., діяльність якої регламентувалася, зокрема, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ), а в подальшому Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Статтею 19 Закону №509-ХІІ було визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до повноважень податкової міліції, визначених у статті 21 Закону №509-ХІІ, податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону №509-ХІІ особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 26 Закону №509-ХІІ держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в України» від 05.07.2012 р. №5083-VI (набрав законної сили 12.08.2012 р.) втратив чинність Закон №509-ХІІ, а ПК України доповнено розділами XVIII-1 та XVIII-2 стосовно податкової міліції.
Так, статтею 348 ПК України (у редакції чинній на час проходження служби позивачем в податковій міліції) визначалося, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Пунктом 356.1 статті 356 ПК України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Суд зазначає, що питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже неодноразово досліджувалося Верховним Судом.
Так, 07.10.2020 року Верховний Суд ухвалив постанову в справі №826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин.
У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
У контексті спірних правовідносин у справі №826/16143/18 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13.08.2021 року у справі №440/1564/20, від 02.06.2022 року у справі №280/8419/20, від 22.12.2022 року у справі №380/8659/20.
З огляду на наведене на позивача під час проходження служби в період з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року в органах податкової міліції розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України (пізніше - поліції) та він мав такий же правовий статус як особи начальницького і рядового складу в органах внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції.
Відтак, відповідачем безпідставно не зараховано стаж служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. У цілях встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби зараховується календарно.
З огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до стажу служби в поліції позивачу періоду служби в податковій міліції з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, наявний станом на 15.08.2023 року (дату прийняття на службу в поліції) стаж служби в податковій міліції з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року.
Водночас, щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу різницю стажу служби в поліції службу в податковій міліції, періоду з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року, з врахування відповідних надбавок, стажу, звання, відпусток та інших виплат з 15.08.2023 року по даний час, суд зазначає, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у зарахуванні стажу роботи в податковій міліції з мотивів відсутності нормативно-правових підстав для його зарахування, відтак спору щодо виплати грошового забезпечення з врахуванням такого стажу позивача, на час його звернення до суду у цій справі, не існувало.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо зарахування позивачу до стажу служби в поліції службу у податковій міліції на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України “Про судовий збір» з відповідача судові витрати, відповідно до ст.139 КАС України, не стягуються.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в м.Києві щодо незарахування до стажу служби в поліції ОСОБА_1 періоду служби в податковій міліції з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, наявний станом на 15.08.2023 року (дату прийняття на службу в поліції) стаж служби в податковій міліції з 17.09.2002 року по 24.09.2021 року.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Судовий збір не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма