Провадження № 22-ц/803/2288/25 Справа № 183/4284/24 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Доповідач - Макаров М. О.
19 лютого 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гринь Ірини Володимирівни на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовні вимоги Товариства мотивовані тим, що 02 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит № 101479144, на виконання умов якого Товариство надало позичальнику грошові кошти у сумі 5 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та комісії. Кредит надається строком на 30 днів з 02 жовтня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 01 листопада 2021 року. П. 1.5.2 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом становлять 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
17 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 101479144 від 02 жовтня 2021 року. ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 101479144 від 02 жовтня 2021 року.
Позивач указує, що станом на день звернення з позовом наступив строк повернення грошових коштів за договором, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 08 квітня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 29 515,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 24 515,00 грн; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн; заборгованість з комісії - 0,00 грн..
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 101479144 від 02 жовтня 2021 року, станом на 08 квітня 2024 року у загальному розмірі 6 500,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1 500,00 грн. заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у загальному розмірі 5 009,80 грн., які складаються з: 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 1 981,80 грн. витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги. У решті позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гринь Ірина Володимирівна посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила рішення скасувати в частині визначеного судом розміру судового збору.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що враховуючи часткове задоволення позову, що у відсотковому співвідношенні складає 22,02%, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 666,77 грн., а не 3 028,00 грн..
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гринь Ірини Володимирівни на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року оскаржується тільки в частині визначення розміру стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому законність рішення в іншій частині колегією суддів не перевіряється, так як не є предметом апеляційного оскарження.
Задовольняючи частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та стягуючи з ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 6 500,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що окрім вказаної суми з відповідача до стягнення підлягає судовий збір в розмірі 3 028,00 грн..
Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом до до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн..
За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 6 500,00 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тобто, враховуючи часткове задоволення позову, що у відсотковому співвідношенні складає 22,02%, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 666,77 грн., а не 3 028,00 грн..
Відповідно п. 3 та 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення в оскаржуваній частині, як таке, що суперечить нормам процесуального права підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, шляхом його зменшення з 3028,00 грн. до 666,77 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гринь Ірини Володимирівни - задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року змінити в частині стягнутого з ОСОБА_1 розміру судового збору, зменшивши його з 3 028,00 грн. до 666,77 грн. та вважати, що судові витрати у загальному розмірі складають 2 648,57 грн., які складаються з: 666,77 грн., витрат по сплаті судового збору та 1 981,80 грн. витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2025 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова