Справа № 635/12138/24
Провадження №1-кп/635/423/2025
19 лютого 2025 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3
сторона захисту: обвинувачена ОСОБА_4 , захисник адвокат ОСОБА_5
потерпілий ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024221160000864 від 03 жовтня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харків, громадянки України, яка має освіту 9 класів, не працевлаштована, заміжня, не засуджена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
В середині серпня 2024 року, ОСОБА_4 , знаючи, що біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке вона винаймає, знаходиться транспортний засіб - вантажний автомобіль ЗІЛ -130, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 1978 року випуску, розуміючи, що даний транспортний засіб належить третій особі - ОСОБА_6 , у неї виник раптовий злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючи свій раптовий злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння вантажним автомобілем ЗІЛ -130, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 1978 року випуску, з метою подальшого розпорядження ним з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, без дозволу власника, в особистих цілях, скориставшись вільним доступом до автомобіля ЗІЛ -130, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 1978 року випуску, через знайомих, шляхом їх обману домовилася та незаконно продала вказаний автомобіль ОСОБА_7 , після чого останній перемістив транспортний засіб на свою земельну ділянку напроти домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де і продовжив його зберігати без відома власника ОСОБА_6 . Такими діями ОСОБА_4 незаконно заволоділа транспортним засобом, чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 35420,00 гривень.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 за пред'явленим обвинуваченням повністю визнала себе винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щодо обставин його вчинення дала пояснення, як це зазначено у вироку та підтвердила, що у середині серпня 2024 року продала ОСОБА_7 належний ОСОБА_6 вантажний автомобіль ЗІЛ -130, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, який стояв біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке вона винаймає. ОСОБА_7 автомобіль забрав та передав їй грошові кошти.
З урахуванням такої позиції обвинуваченої, суд за згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , оголошенням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, при цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження у тому числі обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_6 правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
При призначенні обвинуваченій покарання, необхідного й достатнього для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченої у вчиненому.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, заміжня, не працевлаштована, не засуджена, вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, тому суд, вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, але з урахуванням особи обвинуваченої, яка раніше не засуджена і не вчиняла кримінальних правопорушень, свою вину визнала в повному обсязі, щиро покаялась у вчиненому, має позитивну характеристику за місцем фактичного проживання, суд, вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судово експертизи № СЕ-19/121-24/26816-АВ від 20.09.2024 у розмірі 1893,20 гривень, виконаної Харківським НДЕКЦ МВС України, що підтверджується довідкою, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої на користь держави.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов'язки в силу ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи та відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у сумі 1893 (одна тисяча вісімсот дев'яносто три) гривні 20 коп.
Речові докази: вантажний автомобіль ЗІЛ -130, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити останньому.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Апеляція на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1