20 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 683/3031/24
Провадження № 22-ц/820/207/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на період навчання повнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником адвокатом Юрченком Артемом Сергійовичем, на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2024 року (суддя Андрощук Є.М.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на період навчання повнолітньої дитини.
В обґрунтування позову зазначала, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з яким мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З ОСОБА_2 в примусовому порядку за рішенням суду здійснювалося стягнення аліментів на утримання доньки до досягнення нею повноліття.
Досягнувши повноліття, донька продовжує навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на денній формі навчання на другому курсі інженерно-авіаційного факультету. У зв'язку з навчанням, позивачка несе витрати на утримання доньки.
Враховуючи вказане та те, що відповідач в добровільному порядку не бере участі в утриманні доньки, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на період навчання ОСОБА_3 в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, починаючи з дня звернення з цим позовом до суду та по 01.06.2027, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2024 року, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 09.12.2024, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.09.2024 та на період її навчання або до досягнення нею двадцяти трьох років, а в решті позову відмовлено.
Допущено негайне виконання стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 1211,2 грн судового збору на користь держави.
Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції, в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 800 грн щомісячно або 1/20 частини доходів щомісяці, починаючи стягнення з 23.09.2024 та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку.
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 навчається за державний рахунок, отримує стипендію та перебуває на повному державному забезпеченні. Натомість, позивачкою, на його думку не було доведено яку суму, крім стипендії, потребує донька, яка знаходиться на повному державному забезпеченні.
Вказує, що судом також не було враховано факт перебування на утриманні відповідача ще двох дітей, які не отримують стипендію, дружини та батьків похилого віку.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 , розірвано 06.05.2010. (а.с. 9)
Відповідач, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 18.09.2006 серії НОМЕР_2 .(а.с. 11)
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається за контрактом на денній формі навчання 2-го курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба і термін навчання з 31 липня 2023 року по червень 2007 року, що підтверджується контрактом про проходження військової служби (навчання) у ЗС України курсантами ВНЗ та довідкою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба №3/1482 від 18.09.2024. (а.с.12-13,14)
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що донька сторін у справі досягла повноліття, навчається в університеті та, відповідно до ст. 199 СК України, потребує матеріальної допомоги, і стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно буде достатнім для належного утримання дитини та співмірним матеріальному становищу платника.
Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства.
В силу ч. 1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 СК України).
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з положеннями ст. 200 ЦК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_3 досягнула повноліття, продовжує навчання, у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, та задовольняючи частково позов і стягуючи з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1/8 частини із всіх видів заробітку (доходу), правильно виходив з того, що відповідач зобов'язаний та спроможний надавати матеріальну допомогу дочці саме у такому розмірі, вважаючи цю суму обґрунтованою, достатньою та такою, що відповідає потребам дочки.
Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на достатність матеріального забезпечення доньки, з врахуванням того, що навчання в ХНУПС є безкоштовним, оскільки належних та допустимих доказів щодо розміру отриманої ОСОБА_3 стипендії надано не було, клопотання про витребування такої інформації у навчальному закладі відповідачем в суді першої інстанції не заявлялось. Крім того, відповідачем не надано доказів відсутності потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням доньки.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в нього на утриманні перебувають ще двоє дітей, дружина та батьки, оскільки, визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_6 , суд першої інстанції в повній мірі врахував матеріальне становище платника аліментів, а також те, що на його утримання перебувають ще двоє дітей та дружина та дійшов висновку про спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу доньці.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди відповідача з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником адвокатом Юрченком Артемом Сергійовичем, залишити без задоволення.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 20 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай