20 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18571/24
Провадження № 22-з/820/34/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі її представниці - адвокатки Керницької Ілони Романівни про ухвалення додаткового рішення,
встановив:
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - УПФ) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №560/6235/20 зобов'язано УПФ здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Управління служби безпеки України у Хмельницькій області №17 від 22 липня 2020 року з урахуванням виплачених сум. На виконання цього рішення суду УПФ нарахувало ОСОБА_2 суму доплати за період з 1 квітня 2019 року до 30 червня 2021 року в розмірі 95 732 грн 19 коп. У зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не встиг отримати недоплачену суму пенсії, внаслідок чого на неї відкрилася спадщина. Позивачка як дружина та спадкоємиця померлого прийняла цю спадщину шляхом подання нотаріусу відповідної заяви. 28 березня 2024 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Наконечна М.І. видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману ОСОБА_2 пенсію. Разом із тим, УПФ відмовило їй у виплаті успадкованих коштів.
За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з УПФ на свою користь недоотриману пенсію в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 у розмірі 95 732 грн 19 коп.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з УПФ на користь ОСОБА_1 нараховану на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №560/6235/20 пенсію в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 95 732 грн 19 коп. та судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 6 лютого 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2024 року залишено без змін.
10 лютого 2025 року ОСОБА_1 через свою представницю, адвокатку Керницьку І.Р., звернулася до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді у розмірі 4 000 грн посилаючись на те, що вона понесла ці витрати у зв'язку з переглядом рішення суду.
УПФ не подало відзив на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Судом встановлено, що на підставі договору про надання правничої допомоги від 3 квітня 2024 року №121 (далі - Договір) (а.с. 225-226), укладеному між адвокаткою Керницькою І.Р. та позивачкою ОСОБА_1 , і ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1071879 від 19 червня 2024 року (а.с. 175) адвокатка Керницька І.Р. надавала позивачці ОСОБА_1 професійну правничу допомогу в апеляційному суді під час перегляду рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2024 року.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що винагорода адвоката за надання правничої допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи адвоката встановлюється сторонами у додатку до цього Договору.
У пункті 3.3 Договору сторони визначили, що у будь-якому випадку гонорар адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього Договору.
В силу пункту 3.4 Договору у разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно до пункту 3.2 цього Договору (за погодинною оплатою), розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, встановлений сторонами у відповідному додатку, оплаті підлягає гонорар, який розрахований відповідно до пункту 3.2 цього Договору.
Факт надання адвокатом правничої допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має міститись опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої адвокатом надавалася правнича допомога клієнту (пункт 3.6 Договору).
Із положень пункту 3.7 Договору слідує, що клієнт сплачує адвокату гонорар протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За домовленістю сторін гонорар може сплачуватися в інші строки (в тому числі в момент підписання цього Договору).
Згідно додатку до Договору від 3 квітня 2024 року (далі - Додаток) (а.с. 226 зворот) вартість 1 години роботи адвоката відповідно до пункту 3.2 Договору, зокрема, за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, в суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо, становить 2 000 грн (пункт 1). Гонорар адвоката відповідно до пункту 3.3 Договору про надання правничої допомоги не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 4 000 грн (пункт 2). У разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно до пункту 1 цього Додатку (за погодинною оплатою), розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, оплаті підлягає гонорар, який розрахований виходячи із вартості години роботи адвоката.
10 лютого 2025 року адвокатка Керницька І.Р. та ОСОБА_1 склали акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору (а.с. 227), за замістом якого адвокатка Керницька І.Р. надала ОСОБА_1 юридичні послуги у виді аналізу апеляційної скарги відповідача від 9 грудня 2024 року в межах справи №686/18571/24, підготовки відзиву на апеляційну скаргу на суму 4 000 грн.
Разом із поданням відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 168-174) Кухар Н.Є. зробила заяву про подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу впродовж п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами другою, восьмою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В силу статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ?...? ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 41 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснив, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного Бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи на підставі ?...? ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування цих витрат.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Витрати на професійну правничу допомогу повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, які подаються учасником справи до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення (за умови, що до закінчення судових дебатів учасник справи зробив про це відповідну заяву).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 зауважив, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм. З урахуванням цього принципу: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі №346/2744/21.
До прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі ОСОБА_1 на обґрунтування своїх витрат на професійну правничу допомогу подала апеляційному суду ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1071879 від 19 червня 2024 року. Водночас ОСОБА_1 не надала Договір і Додаток, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору, внаслідок чого суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості вирішити питання про розподіл понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.
Такі документи ОСОБА_1 подала вже після проголошення судом апеляційної інстанції постанови у справі. Натомість, заява ОСОБА_1 не містить обґрунтування поважних причин неподання нею доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Тому заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 81, 137, 141, 270, 367, 381, 389, 391 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук