19 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 677/1920/24
Провадження № 33/820/153/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Дудко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2025 року, -
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 10.11.2024 о 18 год. 02 хв. в м. Красилів, по вул. Грушевського, 197, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21065 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, жодний із доводів представника Дудко Л.П. щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП викладених у поданому суду письмовому клопотанні не спростовані і більшість із них просто залишена поза увагою суду.
Так, суд у своєму рішенні вказує, що із відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21065 д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. Однак керування ним вказаним автомобілем та його зупинка поліцейськими на відеозаписі не зафіксовані.
Вказує, що працівники поліції на місці події не складали розписку про роз'яснення ОСОБА_1 його прав і обов'язків передбачених ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП та про інформування про порядок застосування спеціального технічного засобу, крім того відеозапис та матеріали справи не містять посилання на прилад з якого зроблено запис та його номер; акт огляду не містить дати його складання, номеру спеціального технічного засобу за допомогою якого проведено огляд працівниками поліції з результатами якого ОСОБА_1 не погодився, не містить його підпису або запису про відмову від підпису.
В направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не вказано номер технічного засобу, результати проведеного огляду, міститься лише запис «не проводився». Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі на відеозаписі не зафіксована, а тому такий документ не може бути доказом у справі.
В рішенні суду першої інстанції не повно та частково невірно відображено пояснення надані суду працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того, суд за власною ініціативою викликав для надання пояснень щодо обставин проходження ОСОБА_1 огляду на наявність стану алкогольного сп'яніння працівників поліції.
Згідно відповіді на запит адвоката наданої офіційним представником виробника приладів Drager Alcotest в Україні TOB "АТЗТ КОМПАНІЯ "САТУРН ДЕЙТА ІНТЕРНЕШЕНЛ" за №1048-12 від 12.12.2024 року з 12.06.2024 прилад газоаналізатор Drager Alcotest 6810 серійний заводський №ARBL-0920 до уповноваженого сертифікованого сервісного центру Drager не надходив та не обслуговувався, що є порушенням з експлуатації приладу.
Одночасно суд не врахував і не спростував заяву ОСОБА_1 про відсутність у нього на час зупинки працівниками поліції будь-яких ознак сп'яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння поліцейські не озвучували.
Обставини проходження огляду працівниками поліції фіксувались за допомогою невстановлених технічних засобів, які перебували у несправному стані, що унеможливило належне встановлення часу проведення огляду на стан сп'яніння, підставою для спрямування ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу став результат огляду за допомогою не сертифікованого і технічно несправного спецприладу Drager та мали місце інші грубі порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведені вище, однак все це жодним чином не вплинуло на висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Дудко Л.П. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто відповідно до вимог ст.280 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР№1 170566 від 10.11.2024, 10.11.2024 о 18 год. 02 хв. в м. Красилів, по вул. Грушевського, 197, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21065 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР№1 170566 від 10.11.2024, яким зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, яким зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; направленням від 10.11.2024 о 18 год. 30 хв. водія ОСОБА_1 , яким зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння водія, зокрема різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук; відеозаписом події від 10.11.2024 за участю водія ОСОБА_1 , який відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку.
Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стосовно доводів, що матеріали справи не містять доказів факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , то вони не заслуговують на увагу та спростовуються доданими до протоколу доказами.
Апеляційний суд звертає увагу, що з відеозаписів чітко вбачається, що на вимогу поліцейського до водія пройти огляд на стан сп'яніння відкликається саме ОСОБА_1 , а також під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом саме ним, навпаки намагався залагодити всі питання без складання протоколів про адміністративні правопорушення. Крім того, з відеозаписів також вбачається, що поліцейські неодноразово повідомляли водію про причину зупинки.
Крім того, з доданого до протоколу відеозапису з бодікамер вбачається, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, на що він категорично відмовляється та наполягає на проходженні такого огляду у медичному закладі. Тоді працівники поліції неодноразово пропонують водію проїхати до медичного закладу, через деякий час ОСОБА_1 передумав та вирішив пройти огляд на місці зупинки за допомогою Алкотест Драгер 6810 - результат 0,57 ‰, з результатом не погодився та відмовився пройти повторний тест в медичному закладі.
Апеляційний суд вважає, що відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки підтверджують як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Крім того, допитаний судом першої інстанції працівник поліції ОСОБА_2 пояснив, що ним та інспектором Казміруком І.В. був зупинений автомобіль під керування ОСОБА_1 , оскільки той рухався у темну пору доби без увімкнених світлових приладів. У водія виявили ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. В результаті тривалого спілкування водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. З результатом огляду не погодився. На пропозицію пройти такий огляд у медичному закладі сказав, що пройде його, але фактично відмовився його проходити. Постійно спілкувався по телефону. На неодноразові пропозиції проїхати з ними до медичного закладу не реагував. Водію було роз'яснено, що такі його дії будуть розцінені як відмова від огляду. Однак водій знову не погодився прослідувати у лікарню, розмовляючи по телефону, у результаті чого на нього був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2.5 ПДР України.
Працівник поліції Казмірук І.В. в судовому засіданні пояснив, що обставини справи пам'ятає погано, оскільки протокол складав ОСОБА_2 , і через великий обсяг проведених ним оглядів. Вказав, що пам'ятає, як вони зупинили водія ОСОБА_1 за керування автомобілем без працюючих приладів освітлення, і виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. З результатами - 0,57 проміле не погодився. Від проходження огляду в медичному закладі фактично відмовився.
Таким чином, наявними у матеріалах справі доказами, дослідженими під час судового засідання у суді першої інстанції, підтверджується як факт керування 10.11.2024 о 18.02 год. транспортним засобом саме ОСОБА_1 , тобто виконання останнім функцій водія, так і те, що працівники поліції озвучили водію ознаки алкогольного сп'яніння.
Аргументи апеляційної скарги про те, що в протоколі не зазначено технічний засіб за допомогою якого здійснено відеозапис, який долучений до матеріалів справи, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що зміст протоколу відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Також у протоколі зазначено, що до нього долучено працівниками поліції відео з реєстратора та нагрудної відеокамери.
Посилання апелянта на те, що час складання протоколу не співпадає з часом подій, що фактично відбувались та який відображено на відеозапису, а отже такий доказ, на думку апелянта, є недопустимим, є необґрунтованими.
З інформації, що міститься на DVD диску вбачається, що відеозапис події 10 листопада 2024 року складається із п'яти відеофайлів з нагрудної камери поліцейського.
Всі ці відеозаписи цілком узгоджуються між собою щодо дати, часу і послідовності подій. Вони є безперервними, оскільки кожен наступний відеофайл є продовженням попереднього відеофайлу.
Між тим, допитані в суді першої інстанції працівник поліції ОСОБА_2 пояснив, що час (19 год.) відображений на відеозаписах долучених до справи відобразився некоректно, оскільки збився. Фактично події, які відображені на відеозаписі, мали місце о 18 годині. Працівник поліції Казмірук І.В. в судовому засіданні підтвердив пояснення інспектора Зеленюка А.І. в тій частині, що час (19 год.) відображений на відеозаписах долучених до справи відобразився некоректно, оскільки збився. Фактично події, які відображені на відеозаписі, мали місце о 18 годині.
Незначні неточності в фіксації часу на відеофайлах з нагрудних камер патрульних поліцейських апеляційний суд розцінює як помилки технічного характеру в роботі камери. Події правопорушення, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення 10 листопада 2024 року, в повній мірі відображені на відеозаписах, доданих до матеріалів справи. Тому дані неточності ніяким чином не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та не впливають на законність оскаржуваного судового рішення.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що акт огляду не містить дати його складання, номеру спеціального технічного засобу за допомогою якого проведено огляд працівниками поліції з результатами якого ОСОБА_1 не погодився, не містить його підпису або запису про відмову від підпису, на що вказує апелянт в апеляційній скарзі, то з урахуванням того, що він відмовився від проходження такого огляду в медичному закладі та відповідних клопотань щодо надання такого працівникам не заявляв, тому це не може свідчити про порушення працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року за № 1452/735, а також жодними чином не спростовує факту відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, і не може бути підставою для скасування судового рішення.
Не можуть бути прийнятими до уваги також доводи про те, що працівниками поліції при складанні стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення було порушено його право на захист, передбачені ст.268 КУпАП, права йому належним чином не були роз'яснені під час проведення огляду, оскільки ці доводи спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 170566 від 10.11.2024, згідно якого ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Також матеріали справи містять розписки про роз'яснення прав і обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП та про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, від підпису у яких ОСОБА_1 відмовився.
Посилання захисника в судовому засіданні на те, що працівники поліції не мали права використовувати прилад Драгер 6810, серійний заводський номер ARBL-0902, яким був проведений огляд, оскільки він не пройшов з 12.06.2024 обслуговування у сервісному центрі Драгер, що підтверджується листом №118 від 13.12.2024 ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», яка вказує, що є уповноваженим представником та офіційним ексклюзивним дистриб'ютором виробника концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) в Україні, а тому весь огляд є таким, що проведений з порушенням порядку були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції про те, що у випадку незгоди з результатом проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, або якщо водій не довіряє працівникам поліції він вправі не погодитися з результатами тесту приладу Драгер, або відмовитися від проведення такого огляду і в силу приписів Інструкції та ст. 268 КУпАП зобов'язаний був пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 заперечивши результати тесту приладу Драгер, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, що свідчить про невиконання ним обов'язку встановленого п. 2.5. ПДР України.
Тож, апеляційний суд не вбачає у діях суду першої інстанції ознак упередженості, необ'єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи, доказів на підтвердження зворотного апелянтом не надано, тому апеляційний суд не погоджується з наведеними вище доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги та положення ст.ст. 7, 245, 252 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
З урахуванням викладеного, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Сукупність зібраних та досліджених доказів дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП.
Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК