Справа № 594/1294/24Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І.
Провадження № 22-ц/817/258/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
20 лютого 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2024 року, ухвалене суддею Зушман Г.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
В серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Рішенням Борщівського районного суду від 04.12.2024 року позов задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований Борщівським районним відділом ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 27.10.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №116. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині розподілу судових витрат, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій рішення суду в означеній частині скасувати, постановивши нове судове рішення, яким відмовити у стягненні з неї судового збору.
Зазначає, що оскільки в суді першої інстанції вона визнала позов, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України суд мав повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним за подання позовної заяви.
Вважає, що стягнення з неї 1211,20 грн. судового збору здійснено судом без урахування її майнового стану, відсутності роботи, наявності на утриманні дитини- інваліда з дитинства та спільної з позивачем дитини, на утримання якої наявна заборгованість зі сплати аліментів. Зазначає, що була позбавлена можливості заявити клопотання про звільнення її від сплати судового збору в суді першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог апеляційної скарги, рішення Борщівського районного суду від 04.12.2024 року оскаржується лише в частині стягнення судових витрат, тому в іншій частині апеляційним судом не переглядається.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції суд вважав за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених ним судових витрат у виді судового збору в повному обсязі.
Однак, суд з таким висновком суду погодитись неможливо, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи, або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 206 ЦПК України).
Відповідачка ОСОБА_1 скористалася своїм правом, передбаченим положеннями частини 1 статті 206 ЦПК України, та у відзиві на позовну заяву зазначала про визнання позову ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Повторно ОСОБА_3 висловилася про визнання позову у заяві, поданій до суду першої інстанції 04.12.2024 року.
Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно частини 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За правилами частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
З урахуванням вищевикладеного, у зв'язку із визнанням відповідачкою позову до початку розгляду справи по суті 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви (що складає 605,60 грн), повинно бути повернуто позивачу ОСОБА_2 з державного бюджету.
Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення судового збору у повному обсязі із відповідачки.
Тому рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат слід скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 605,60 грн. - 50 відсотків сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 26.08.2024 року.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Борщівського районного суду від 04.12.2024 року в частині розподілу судових витрат скасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Повернути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає суму 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок), сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 26.08.2024 року на рахунок отримувача UA988999980313171206000019707, отримувач: ГУК у Терн.обл/тг м. Борщів, 22030101, код отримувача 37977599, надавач платіжних послуг отримувача: 899998, Казначейство України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Постанову суду апеляційної інстанції складено 20 лютого 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Костів О.З.
Храпак Н.М.