Справа № 608/2009/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/60/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ст. 126-1 КК України
19 лютого 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
за участю захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
прокурора - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-кп/817/60/25 за апеляційною скаргою прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2024 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої за ст. 126-1 КК України ,-
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 ККК України та призначено їй покарання: за ст. 126-1 КК України у виді 2 років 3 місяців пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 та п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України, за ст. 126-1 КК України у виді 2 років 6 місяців пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 та п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді 2 років 6 місяців пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 та п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Чортківського районного суду від 17 квітня 2024 року та остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді 2 роки 6 місяців пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 та п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України. Зараховано в строк відбування покарання, покарання за вироком Чортківського районного суду від 17 квітня 2024 року, відбуте з 29.05.2024 року.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні систематичного фізичного та психологічного насильства щодо свого чоловіка ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встанволені судом фактичні обставини кримінального правопорушення та доведеність вини ОСОБА_6 та кваліфікації її дій, просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_6 покарання змінити через неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність. Просить вважати її засудженою: за ст.126-1 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців пробаційного нагляду із покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України; на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Чортківського районного суду від 17.04.2024 року більш суворим за цим вироком - визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 років 6 місяців пробаційного нагляду із покладенням обов»язків, визначених п.п.1,2,3 ч.1 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд невірно двічі призначив ОСОБА_6 покарання за ст.126-1 КК України за окремими епізодами злочинної діяльності, яке не повинно призначатись, відповідно в зв'язку з чим безпідставно застосував положення ч.1 ст.70 КК України призначивши покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, яке не підлягає застосуванню.
Також вважає неправильним те, що встановивши що ОСОБА_6 винна ще й і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому нею до постановлення цього вироку та призначаючи ОСОБА_6 остаточне покарання за правилами, передбаченими у ч.ч.1-3 ст.70 КК України на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, суд невірно обрав принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Чортківського районного суду від 17.04.2024, замість його часткового складання та невірно визначив його у розмірі, який дорівнює призначеному покаранню за правопорушення, яке увійшло до сукупності кримінальних правопорушень, чим також неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просить її задовольнити з викладених у ній мотивів, захисника обвинуваченої, який не заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
На думку колегії суддів, при прийнятті рішення судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини кримінального провадження, на підтвердження яких він навів досліджені у судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, є достатніми, допустимими та належними, та які в апеляції не оспорюються тому колегією суддів не переглядаються, як і доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченогост. 126-1 КК України, та правильність кваліфікації її дії як вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи .
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, суд, у відповідності із вимогами ст.ст.65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, фактичні обставини справи, особу обвинуваченої, яка характеризується посередньо за місцем проживання, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні 6 неповнолітніх дітей, врахував обставину, що пом'якшує її покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, не встановив обставин, що його обтяжують та визначив його в межах санкції ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на певний строк з покладенням обов'язків, передбачених ст.59-1 КК України. З чим погоджується і колегія суддів.
Однак, колегія суддів вважає що суд невірно двічі призначив ОСОБА_6 покарання за ст.126-1 КК України за окремими епізодами злочинної діяльності, тобто неправильно витлумачив закон, що суперечить його точному змісту.
Так, відповідно до п.20 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання» правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. Покарання не призначається за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті( частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції.
Частина 1 статті 70 КК України визначає основне правило призначення покарань за сукупністю кримінальних правопорушень. Воно полягає в тому, що за кожний злочин, який входить в сукупність, суд обирає покарання окремо.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає що підлягає виключенню з вироку суду посилання про призначення ОСОБА_6 покарання двічі за ст.126-1 КК України, за окремими епізодами злочинної діяльності та на застосування ч.1 ст.70 КК України, тому слід вважати правильним призначене їй покарання за ст. 126-1 КК України у виді 2 років 6 місяців пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 та п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України без застосування положень ч.1 ст.70 КК України.
Вироком Чортківського районного суду від 17 квітня 2024 року ОСОБА_6 засуджена за ст. 390-1 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на два роки із покладенням обов'язків передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст. 59-1 КК України. Призначаючи обвинуваченій остаточне покарання на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, до покарання, призначеного за цим вироком, суд частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Чортківського районного суду від 17 квітня 2024 року та визначив ОСОБА_6 покарання у виді 2 роки 6 місяців пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 та п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України, зарахувавши в строк відбування покарання, відбуте з 29.05.2024 року покарання за вироком Чортківського районного суду від 17 квітня 2024 року.
Згідно з ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань ( ч.1 ст.70 КК України).
Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання» при частковому складанні покарань розмір остаточного у всякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань.
Разом з тим, суд, фактично застосовуючи принцип часткового складання за сукупністю кримінальних правопорушень, хоча й неправильно назвав його як часткове приєдання, на підставі ч.4 ст.70 КК України призначив обвинуваченій покарання, яке дорівнює призначеному покаранню за правопорушення, яке увійшло до сукупності кримінальних правопорушень( за ст. 126-1 КК України вже було призначено у виді 2 років 6 місяців пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 та п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України), чим теж неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Тому, колегія суддів вважає що вирок суду в частині призначеного обвинуваченій покарання підлягає зміні в зв'язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність.
В зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання - зміні, зокрема, слід вважати її засудженою за ст.126-1 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців пробаційного нагляду із покладенням обов»язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України; на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Чортківського районного суду від 17.04.2024 року більш суворим за цим вироком слід визначити їй остаточне покарання у виді 2 років 6 місяців пробаційного нагляду із покладенням обов»язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 , п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, зарахувавши в строк відбування покарання, відбуте з 29.05.2024 року покарання за вироком Чортківського районного суду від 17 квітня 2024 року.. В решті вирок суду слід залишити без змін
Керуючись ст. ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити, вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2024 щодо ОСОБА_6 за ст. 126-1 КК України в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_6 засудженою за ст.126-1 КК України до покарання у виді 2(двох) років 6(шести) місяців пробаційного нагляду із покладенням обов»язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 , п.4 ч.3 ст.59-1 КК України.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Чортківського районного суду від 17.04.2024 року більш суворим за цим вироком визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2(двох) років 6(шести) місяців пробаційного нагляду із покладенням обов'язків визначених п.п.1,2,3 ч.1, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України. Зарахувавши в строк відбування покарання, відбуте з 29.05.2024 року покарання за вироком Чортківського районного суду від 17 квітня 2024 року.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала Тернопільського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді