Справа № 450/4253/24 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Провадження № 22-ц/811/3038/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
20 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря: Ковальчука Ю.П.,
з участю: представника позивача - адвоката Заремби В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» - Плигань Ірини Юріївни на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заремба Валерій Валерійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист прав споживача житлово-комунальних послуг, -
В вересні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заремба Валерій Валерійович було подано заяву про забезпечення позову шляхом винесення ухвали про заборону ТзОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», а також будь яким іншим органам, підприємствам, установам та організаціям за зверненням ТзОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», здійснювати заходи та вчиняти дії щодо припинення/відключення газопостачання та послуг розподілу/постачання природного газу до об'єкта газопостачання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заяви покликався на те, що позивач вважає, що ТОВ «Нафтогаз» безпідставно намагається покласти на неї зобов'язання зі сплати за обсяги природного газу, що були спожиті попереднім власником об'єкту за період починаючи з травня 2022 року, має докази того, що власницею цього Об'єкту вона стала лише з червня 2023 року, отримала змогу ним користуватись з 30 жовтня 2023 року, і до 12 грудня 2023 року природний газ на об'єкті не використовувала, а за спожитий природний газ за період з 13 грудня 2023 року по 31 липня 2024 року оплатила ТОВ «Нафтогаз» в повному обсязі, а заходи позасудового врегулювання даного спору не дали результату та фактично проігноровані ТОВ «Нафтогаз» - ОСОБА_1 скористалась своїм правом на судовий захист та звернутись до Пустомитівського районного суду Львівської області (за місцем знаходженням нерухомого майна та виконання Договору про постачання природного газу споживачу) з позовною заявою до ТОВ «Нафтогаз» предметом якої є визнання безпідставним нарахованого боргу за послуги з постачання газу в розмірі в розмірі 45 127,10 грн. (сорок п'ять тисяч сто двадцять сім грн. 10 коп.). Разом з тим, зважаючи на повідомлення від 21.08.2024 про припинення споживання природного газу з 04.09.2024 існує реальна загроза порушення прав позивача щодо отриманнями нею послуг з постачання природного газу відповідачем в період розгляду спору щодо наявності чи відсутності в неї заборгованості за спожитий природний газ. Відключення природного газу восени в період зниження температури та перед початком опалювального сезону становитиме загрозу для здоров'я та життя ОСОБА_1 та членів її родини, що проживають в будинку, в т.ч. її доньки та зятя, а також їхніх неповнолітніх дітей, так як переохолодження може викликати захворювання та у разі встановлення судом незаконності дій відповідача ТОВ «Нафтогаз», в подальшому може потягти судові спори щодо відшкодування завданої шкоди та відновлення газопостачання. Крім того, вже після подання відповідного позову та заяви про забезпечення позову до суду відповідач (ТОВ «Нафтогаз») вчинив ще одну дію, яка підтверджує реальність його намірів щодо відключення будинку позивача від газопостачання до вирішення відповідного спору в судовому порядку. 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Нафтогаз» лист - Повідомлення (доручення) на припинення (обмеження) газопостачання споживачу та пломбування вхідної запірної арматури, вих № 119/4.3.1-44377- 2024/220285472 від 05.09.2024р., адресований в т.ч. Львівській філії ТОВ «Газмережі» з відповідною вимогою щодо здійснення заходів з припинення/ обмеження розподілу природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у термін до 7:00 год. 26.09.2024. Невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також перетворити поновлення порушеного права та інтересів позивача на фікцію.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2024 року заяву задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі законної сили, шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», а також будь-яким іншим органам, підприємствам, установам та організаціям за зверненням Товариства з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», здійснювати заходи та вчиняти дії щодо примусового припинення/відключення газопостачання та послуг розподілу/ постачання природного газу до об'єкта газопостачання розташованого за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Скнилів, Садівничий кооператив «Ветеран», будинок №21
Ухвалу суду оскаржила представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» - Плигань Ірина Юріївна, подавши апеляційну скаргу.
Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає її такою, що прийнята на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вказує, що заявником не надано відповідних доказів та матеріалами справи не встановлено, що за адресою об'єкту газопостачання, а саме: АДРЕСА_1 , відбувалися заходи з припинення/обмеження газопостачання ініційовані постачальником - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» або Оператором ГРМ - Львівською філією товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Крім того, на думку апелянта, ОСОБА_1 не надає суду жодних доказів відсутності у неї заборгованості за поставлений природний газ.
Натомість, згідно з даними про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надавався Оператор ГРМ через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи по особовому рахунку № НОМЕР_1 (EIC - код 56XM22A35386255W), Позивачем здійснено споживання природного газу в об'ємі (обсязі) 7897,45 куб. м. на загальну суму 62839,14 грн, при цьому заборгованість у розмірі 44614,14 грн. залишилась несплаченою Позивачем.
Відтак, суд першої інстанції помилково не дослідив, що обраний Позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони на вчинення дій, спрямованих на припинення газопостачання, не співвідноситься із обґрунтуванням заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, предметом якої Позивач визначає визнання неправомірними дій та незаконним рішення відповідача в частині примусового припинення газопостачання, за умови існуючої заборгованості.
Просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.09.2024 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 450/4253/24 - відмовити.
18 листопада 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Заремби В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу. Просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Заремби В.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції прийшов до висновку що між сторонами виник спір у тому числі і щодо розміру та порядку нарахування заборгованості за спожитий газ, що надає право ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» припинити газопостачання споживачу, однак це в майбутньому може ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
На думку суду, вжиття такого виду забезпечення позову як заборона відключення газу не створить негативних наслідків та не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача ТзОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», який не позбавлений права нараховувати вартість спожитого газу протягом судового розгляду і в подальшому пред'явити вимоги до позивача по сплаті цієї вартості, а також забезпечить рівний баланс прав та обов'язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог, тобто буде сприяти ефективному захисту прав позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Встановлено, що в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заремба Валерій Валерійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист прав споживача житлово-комунальних послуг.
В апеляційній сказі апелянт вказує, що ОСОБА_1 не надано відповідних доказів та матеріалами справи не встановлено, що за адресою об'єкту газопостачання, а саме: АДРЕСА_1 , відбувалися заходи з припинення/ обмеження газопостачання ініційовані постачальником - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» або Оператором ГРМ - Львівською філією товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Проте, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Нафтогаз України» двічі скеровував ОСОБА_1 повідомлення про припинення споживання природного газу. Перше таке Повідомлення, а саме лист Повідомлення про припинення споживання природного газу від 21.08.2024р. за вих.№ 119/4.3.1-41726-2024/220285472 від ТОВ «Нафтогаз України» було отримано ОСОБА_1 28.08.2024р. Друге повідомлення, а саме лист - Повідомлення (доручення) на припинення (обмеження) газопостачання споживачу та пломбування вхідної запірної арматури від 05.09.2024р.вих № 119/4.3.1-44377-2024/220285472, від ТОВ «Нафтогаз України» було отримано ОСОБА_1 10.09.2024р. При цьому друге повідомлення було в т.ч. скеровано на адресу Львівської філії ТОВ «Газмережі» з відповідною вимогою щодо здійснення заходів з припинення/ обмеження розподілу природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у термін до 7:00 год. 26.09.2024р.
Таким чином, виходячи з викладеного та встановивши, що між сторонами справи дійсно виник спір щодо надання відповідних послуг з газопостачання, приймаючи до уваги, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, враховуючи співмірність вжитих заходів заявленим позовним вимогам, колегія приходить висновку, що вжиті місцевим судом заходи забезпечення позову є вчасними та необхідними, а оскаржувана ухвала відповідає вимогам співмірності та є правильною по суті.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а спрямовані лише на їх переоцінку, тому підстав для її задоволення немає.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» - Плигань Ірини Юріївни - залишити без задоволення.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 20 лютого 2025 року.
Головуючий Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.