Справа №672/130/25
Провадження №1-кп/672/19/25
20 лютого 2025 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городку підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному 05.12.2024 до ЄРДР за №12024243000003741, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
11.02.2025 до Городоцького районного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК Україниз відповідними додатками до нього.
Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст.314 КПК України, не встановлено.
Прокурор під час підготовчого провадження просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, обвинувачений та його не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні. Потерпілий в підготовче судове засідання не з'явився, на адресу суду від нього надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.
Кримінальне провадження підсудне Городоцькому районному суду Хмельницької області згідно правил підсудності, передбачених ст.ст. 32, 33 КПК України.
Визначено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Враховуючи, що під час підготовчого судового засідання судом встановлено достатньо підстав для призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду та вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики, передбачені п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, визначені ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2024 не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник проти заявленого не заперечили.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
Кримінальне провадження підсудне Городоцькому районному суду Хмельницької області відповідно до статей 32,33 КПК України.
Відповідно до частини 1статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Пунктом 15 частини 2статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини 2статті 291 КПК України обвинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В обвинувальному акті наведено сформульоване стосовно ОСОБА_5 обвинувачення, викладені обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, тому відсутні правові підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, у відкритому судовому засіданні, та виклик у судове засідання учасників судового провадження.
Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого, захисника, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час розгляду в суді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд констатує, що в межах судового розгляду не допитано учасників, не досліджено матеріали справи, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні умисного злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, які не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення численних інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено та стороною захисту в судовому засіданні не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 183,314 - 315, 331, 372 КПК України,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, на 17 березня 2025 о 10 год. 00 хв. у приміщенні Городоцького районного суду Хмельницької області (м. Городок, вул. Шевченка 48).
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів на умовах, визначених в ухвалах Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.12.2024 та від 28.01.2025 (№686/32764/24) з 20 лютого 2025 року до 20 квітня 2025 року включно.
ОСОБА_5 доставити 17 березня 2025 року о 10 год. 00 хв. в приміщення Городоцького районного суду Хмельницької області для участі у судовому засіданні.
Виконання ухвали доручити командиру роти конвойної служби ГУНП в Хмельницькій області та начальнику Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».
Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому та направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення .
Суддя ОСОБА_1