Справа № 609/34/25
2-а/609/6/2025
20 лютого 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді: Ковтуновича О.В.
при секретарі судового засідання: Сандулович О.М.
за участю:
позивача: Онофрійчука В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1
до
відповідача: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3740859 від 27.12.2024 р.,-
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 10 січня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі відповідач) з вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3740859 від 27.12.2024 р., якою його визнано винним за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
2. Позов обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням матеріального права, висновки працівка поліції є несправедливими, недоведеними, необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.
Позивач зазначає, що 27 грудня 2024 року приблизно о 16 годині 32 хв. дня рухався, з дотриманням правил дорожнього руху, автомобілем марки VOLVO V50 державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Українській в м. Шумськ. Повертаючи на вулицю Богдана Хмельницького, під час повороту він побачив позаду свого автомобіля службовий автомобіль поліції з увімкненими червоним та синім проблисковими маячками який рухався за його автомобілем. Проїхавши на безпечну відстань від повороту по вулиці Богдана Хмельницького, з дотриманням правил дорожнього руху, зупинився біля правого краю проїжджої частини. Двоє працівників поліції підійшли до його автомобіля та один з них повідомив, що він порушив п. 19.1 ПДР України, оскільки рухався в темному пору доби без ввімкненого ближнього світла фар. Вийшовши з автомобіля він пояснив, що на автомобілі ввімкнуті передні протитуманні фари, які дозволяють добре бачити автомобіль на дорозі, навіть в у мовах недостатньої видимості. Оскільки на дворі ще була світла пора доби - день, тому ближнє світло фар не вмикав. На його пояснення працівник поліції сказав, що це темна пора доби. Позивач запитав чи являється це грубим порушення ПДР, поліцейський відповів що «ні, це порушення статті 122 ч.2». Після цього, працівник поліції пред?явив вимогу передати йому посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль та страховий поліс. Позивач передав документи та просив поліцейського дати попередження на дане порушення, він відповів, що це «ваша особиста думка». Після цього, працівник поліції на місці зупинки його транспортного засобу виніс відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3740859 від 27.12.2024 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3740859 від 27.12.2024 якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.
Крім того, позивач зазначає, що під час спілкування на місці зупинки біля його автомобіля працівник поліції зазначив, що це темна пора доби. На відеофіксації з бодікамери чітко видно що вони спілкуємося в світлу пору доби. Так як він розуміє він мав на увазі саме час заходу сонця. Однак до постанови не долучено жодного офіційного документа який би вказував про час заходу сонця в м. Шумськ Кременецького району. Такого документа йому не пред?явлено і під час зупинки.
Окрім цього, згідно листа Тернопільського обласного центру з Гідрометеорології (Тернопільський ЦГМ) спостереження за сходом та заходом сонця обласний центр не проводить.
Вказані обставини не дають можливість позивачу зрозуміти в чому саме він обвинувачується (не увімкнення ближнього світла фар в у мовах недостатньої видимості чи не увімкнення ближнього світла фар в темну пору доби) і не дає йому можливість в повній мірі реалізувати своє право на захист.
Таким чином до оскаржуваної постанови не долучено жодного документа який би підтверджував факт порушення ним правил дорожнього руху України, а процесуальний обов?язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб?єкта владних повноважень.
Наявність у матеріалах справи лише постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення ним порушень ПДР України в той день та час.
Окрім цього, позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено: час та місце скоєння, суть 1 обставини правопорушення «27.12.2024 16:35:10 м. Шумськ, вул. Українська 9». Але, в 16 год. 33 хв. 36 сек. він знаходився в автомобілі який не рухався, а стояв на узбіччі по вулиці Богдана Хмельницького та починав спілкуватися з поліцейським. Це зафіксовано на відео з його бодікамери. А у постанові час скоєння правопорушення вказаний зовсім інший. Напрошується питання: «він що, ще раз їхав на вулицю Українська в 16.35 ?» Тому, суть правопорушення - не зрозуміла, вказаний час - не відповідає дійсності. Це спотворює обставини обвинувачення і знімає його вину.
Таким чином, позивач вважає, що постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора поліції фактичним обставинам справи, з порушенням норм матеріально та процесуального права, а також винесеною без достатніх, допустимих, належних доказів в порушення його прав передбачених КУпАП та Конституцією України. Вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на нього суб?єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило його законні права та інтереси.
Враховуючи наведене, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3740859 від 27 грудня 2024 року якою його, ОСОБА_1 , було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпА та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень; Провадження у справі про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - закрити; В разі повного або часткового задоволення позову просить вирішити питання про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. 22 січня 2025 року на адресу Шумського районного суду Тернопільської області надійшов відзив на позов від представника відповідача, в якому останній вказує, що з даним позов відповідач не погоджується. Зазначає, що як прослідковується із змісту позовної заяви ОСОБА_1 його позиція ґрунтується виключно на тому, що приміткою до п. 19.1 передбачено, що в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари. З даного приводу зазначають, що позивачем односторонньо трактуються норми ПДР, оскільки з наведеної ним примітки прослідковується той факт, що використання протитуманних фар допускається в умовах недостатньої видимості в світлу пору доби (наприклад густий туман, задимлення - смог і ін.) Якщо в умовах недостатньої видимості в світлий час доби замість ближнього світла фар були включені протитуманні фари, згідно п. 19.1 Правил дорожнього руху, це не вважається порушенням. Проте позивачем здійснювався рух саме в темну пору доби. Вказане можна прослідкувати з інформації, котра перебуває у відкритому доступі з якої вбачається, що захід сонця в м. Шумськ 27.12.2024 відбувався приблизно в 16:19 год. - 16:21 год. З даного приводу зазначають, що з наданого поліцейськими відеозапису «Нагрудна камера 1» чітко прослідковується факт вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Про наявність даного доказу зазначено в п. 7 оскаржуваної постанови. Час скоєння правопорушення (як видно із відеозапису 16:33 год.) вже являється часом темної пори доби та в даному випадку протитуманні фари можуть використовуватися в сукупності із ближнім світлом фар, а не альтернативно. Твердження позивача про нібито розбіжності в зазначенні годин в оскаржуваній постанові не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення та висловлене з метою уникнення адміністративної відповідальності та не відповідає обставинам справи. Звертає увагу на те, що хоч КАС України і покладено обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень на відповідача однак це не може трактуватися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов?язку доказування своїх вимог. Також, обов?язок доказування в адміністративному судочинстві визначений ст. 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного суду від 14.03.2018 року по справі № 760/2846/17; постанова Верховного суду від 14.02.2018 року по справі № 536/583/17). Позивачем на обґрунтування своєї позиції не надано жодних належних та допустимих доказів. Стосовно долучених до відзиву матеріалів відео фіксації зазначаємо, що матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив?язки до конкретного носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Долучений до матеріалів справи в якості доказу DVD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв?язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у адміністративній справі та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається в електронному вигляді, у вигляді файлів. Звертають увагу на те, що в тексті позовної заяви ОСОБА_1 міститься значна кількість фактів, які не підтверджені жодними доказами та являються голослівними. Враховуючи наведене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність.
4. В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задоволити з підстав викладених у ньому.
5. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак у поданому відзиві просив розгляд справи здійснювати без участі представника.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 13 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті на 21 січня 2025 року.
7. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2025 року судове засідання по справі відкладено на 20 лютого 2025 року.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
8. Відповідно до копії оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3740859, винесеної 27 грудня 2024 року інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Остап'юком А.Л. вбачається, що «27 грудня 2024 року о 16 год. 35 хв. в м. Шумськ по вул. Українська, 9, водій керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1 «а» ПДР України».
Позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
ІV. Оцінка Суду.
9. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
10. Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
11. В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
12. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
13. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
14. Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України).
15. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
16. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
17. Судом встановлено, що 27 грудня 2024 року інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Остап'юком А.Л. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3740859 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за порушення п.19.1 а ПДР і накладено штраф у розмірі 510 грн.
Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, копія якої була вручена позивачеві після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 27 грудня 2024 року о 16 год. 35 хв. в м. Шумськ по вул. Українська, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1 «а» ПДР України.
18. За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
19. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
20. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
21. Згідно п. 19.1 а) ПДР України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені світлові пристрої зокрема, на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла.
22. Відповідно до п. 1.10 ПДР «Терміни, що наведені у цих Правилах», темна пора доби частина доби від заходу до сходу сонця.
23. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
24. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
25. Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 258 КУпАП).
Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Остання, наразі, містить вимоги до змісту постанови про правопорушення.
26. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).
27. Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
22. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною другою статті 121, частиною другою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ).
23. Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
24. У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).
26. Згідно з ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
27. З метою всебічного та об'єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис події, зроблений 27.12.2024, що був наданий позивачем до позову та представником відповідача до відзиву на позов, який є достовірним доказом.
За результатами перегляду зазначеного відеозапису встановлено, що 27.12.2024 о 16 год. 33 хв. позивач, керуючи транспортним засобом Volvo v50 д.н.з. НОМЕР_2 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, порушив п.19.1 а ПДР. При цьому, позивач сам не заперечує, що їхав без світла фар.
Доводи позивача, щодо тлумачення поняття «темна пора доби», не заслуговують на увагу суду, оскільки п.1.10 ПДР чітко визначено зазначений термін.
Крім того, як вбачається з даних, що знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет на сайті dateandtime.info захід сонця в місті Шумськ Тернопільської області 27.12.2024 був о 16 год. 21 хв., а отже позивач був зобов'язаний рухатись з увімкненим ближнім світлом фар.
28. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП про порушення позивачем пункту 19.1 (а) Правил дорожнього руху.
Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3740859 складено 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесена інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Остап'юком А.Л. в межах своїх повноважень, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами по справі.
29. Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
30. Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
31. Суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підстави про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3740859 від 27.12.2024 відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
32. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору слід покласти на позивача.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суддя, -
1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3740859 від 27.12.2024 р. - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду складено 20 лютого 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місце знаходження, 46001, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40108720.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ