Справа № 609/140/25
3/609/113/2025
20 лютого 2025 року Суддя Шумського районного суду Ковтунович О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли із Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-АВ, код ЄДРПОУ 45551871, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1551 КУпАП, -
Із протоколу № 108/19-00-09-02 про адміністративне правопорушення складеного 05 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , керівник ТОВ «ОАЗИС-АВ» вчинила правопорушення: несвоєчасне подання декларації акцизного податку, граничний термін подання 20.12.2024 чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, пункту 223.2 статті 223 розділу VІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VІ (із змінами та доповненнями).
Дії ОСОБА_1 посадовою особою податкового органу кваліфіковані за ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи.
Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, прийшов наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення відсутній склад правопорушення в цілому.
При цьому, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не містять жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу, на основі якого суд мав би можливість зробити безумовні та категоричні висновки щодо наявності у ОСОБА_1 порушення строків подання декларації акцизного податку.
Єдиним доказом, в якому вказується про факт несвоєчасного подання декларації акцизного податку ОСОБА_1 , є протокол № 108/19-00-09-02 про адміністративне правопорушення складений 05 лютого 2025 року.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Протокол не може бути єдиним, однозначним та беззаперечним доказам у справі про адміністративне правопорушення, особливо у випадку, коли його положення суперечать або спростовуються іншими матеріалами справи.
Зважаючи на викладене, долучені до справи документи не містять достатніх доказів, які б підтверджували вказані у протоколі про адміністративне правопорушення відомості, тому вина ОСОБА_1 визнається недоведеною.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності може відбуватися лише за наслідком розгляду і вирішення судом справи про адміністративне правопорушення, в межах якої у встановленому законодавством порядку будуть досліджені всі належні, допустимі, достовірні докази, які в своїй сукупності будуть достатніми для того, щоб встановити факт вчинення адміністративного правопорушення та особу, яка його вчинила.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Суд не має повноважень збирати докази як на підтвердження, так і спростування винуватості особи, обставин та фактів вчинення правопорушення чи в будь-який інший спосіб втручатися у доказу діяльність, крім як оцінки наданих доказів. У противному випадку це призведе до перебирання судом функції обвинувачення, що суперечить правовій природи суду та його процесуальному призначенню.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, у тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Приймаючи до уваги, що у справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, у суду не має можливості встановити факт вчинення останньою інкримінованого їй адміністративного правопорушення та наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 251, 256, 266, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області на протязі 10 діб з дня винесення.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ