Справа № 758/11984/24
3/758/928/25
17 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
03.09.2024 року, о 23 год. 43 хв. в м. Київ, просп. Європейського Союзу, 17-А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп?яніння, почервоніння обличчя, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп?яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря нарколога на камеру.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Справа неодноразово призначалась до розгляду, а саме 24.10.2024 року, 29.11.2024 року, 17.01.2025, 17.02.2025 року, надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду справи, документально належним чином не підтверджене.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена та підтверджується наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, зокрема:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 853209 від 04.09.2024 року,
-Направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" від 04.09.2024 року у зв?язку з виявленням ознак сп?яніння: почервоніння обличчя, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота,
-даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2975259 від 04.09.2024 року про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП,
-відео записами з нагрудних камер працівників поліції, що містяться на двох дисках "DVD+R" та долучені до матеріалів про адміністративне правопорушення та оглянуті судом.
З відео даних, зафіксованих на диски з бодікамер з нагрудних камер поліцейських, які приєднані до матеріалів справи та оглянуті судом, вбачається, що на кожному диску є по одному відеофайлу, початок запису 03.09.2024 року, 23:42:41, працівники поліції зупинили автомобіль марки "Peugeot 301", вказали водію що у нього не працює ліва фара та підсвітка заднього номерного знака. В ході спілкування з водієм, о 23 год. 45 хв. поліцейські на підставі виявлених ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , зокрема запаху алкоголю з порожнини рота, запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що о 23 год. 46 хв. ОСОБА_1 відмовився. Надалі повідомив що готовий пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння саме у лікаря нарколога у КНП КМНКЛ "Соціотерапія". О 00 год. 01 хв. працівники поліції разом з водієм прибули до лікаря-нарколога, ОСОБА_1 заповнив документи про надання добровільної згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та погодився здати аналіз сечі. О 00 год. 09 хв. ОСОБА_1 повідомляє лікарю, що він відмовляється здавати аналіз сечі, а також відмовляється проходити за допомогою приладу "Алкотестер". На наступні запитання пройти огляд та здати аналіз сечі чи пройти огляд за допомогою приладу "Драгер" ОСОБА_1 відмовляється.
Посилання ОСОБА_1 в письмовому клопотанні про те, що він самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння, що підтверджується результатами КНП «КМНКЛ «Соцітерапія» від 04.09.2024 року, за результатом якого жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 о 02 год. 30 хв. не виявлено, є безпідставними, оскільки ставиться у провину не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому вказаний висновок не може бути взятий до уваги, оскільки всупереч ст. 266 КУпАП був складений без обов'язкової участі поліцейського та не звільняє від відповідальності ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладає стягнення в межах санкції даної статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко