печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38437/24-к
пр. 1-кс-33425/24
18 вересня 2024 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника власника майна - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, під час проведення обшуку, в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000801 від 17.08.2022,
1. Виклад доводів скарги
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, під час проведення обшуку, в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000801 від 17.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України, у якій просить суд: винести ухвалу, якою зобов'язати слідчого та/або прокурора повернути тимчасово вилучене майно, яке вилучено 07.12.2022 року під час проведення обшуку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування скарги зазначено, що за наслідками проведення обшуку слідчим слідчої групи ГСУ НП України, було вилучено техніку, яка належать ОСОБА_4 , а саме: телефон - iPhone 12 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , модель A2341 - 1 шт.; ноутбук - MacBook Pro 13-inch, серійний номер C02ZL031L40Y, модель A2159 - 1 шт.; планшет - iPad MD796E/A WiFi CELL 64 GB Silver, серійний номер DMPLW2LMF4YK, модель A1475, IMEI НОМЕР_2 - 1 шт. Обшук проведений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.11.2022 року у справі №757/33437/22-к. Представником вказано, що відомості щодо накладення арешту на майно, що вилучене за наслідками проведення обшуку слідчим слідчої групи ГСУ НП України відсутні, окрім того за результатами здійснення пошуку в ЄДРСР в рамках кримінального провадження № 12022000000000801 від 17.08.2022 року також відсутні відомості щодо накладення арешту на вилучене майно. Сам ОСОБА_4 , як власник майна, також не отримував ухвали щодо накладення арешту на майно, яке йому належить. Представник вказує, що майно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки майно не має відношення до обставин кримінального правопорушення, які являються предметом досудового розслідування та в подальшому на нього не було накладено арешт, а відтак, вилучене майно підлягає поверненню його законному володільцю. Представник сторони обвинувачення не надав відповіді на заяву про повернення тимчасово вилученого майна, відтак, відсутні докази, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для утримання майна ОСОБА_4 , враховуючи, що підозра ні останньому, ні іншим особам в рамках цього кримінального провадження не пред'явлена. За встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, враховуючи, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку, яку необхідно усунути шляхом зобов'язання її повернути вилучене майно власнику, що узгоджується з приписами п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України.
2. Позиція сторін кримінального провадження
Представник скаржника у судовому засіданні подану скаргу підтримав, просив задовольнити.
Представники Головного слідчого управління Національної поліції України не з'явились у судове засідання.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
3. Обставини, встановлені слідчим суддею, та норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги
Заслухавши думку представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку.
Приписами ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування визначено та регламентовано главою 26 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржене рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею установлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України .
07.12.2022 за місцем проживання ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим слідчої групи ГСУ НП України, був проведений обшук в рамках кримінального провадження № 12022000000000801 від 17.08.2022. За наслідками проведення обшуку слідчим слідчої групи ГСУ НП України, було вилучено техніку, яка належать ОСОБА_4 , а саме:
- телефон - iPhone 12 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , модель A2341 - 1 шт.;
- ноутбук - MacBook Pro 13-inch, модель A2159 - 1 шт.;
- планшет - iPad MD796E/A WiFi CELL 64 GB Silver, серійний номер DMPLW2LMF4YK, модель A1475, IMEI НОМЕР_2 - 1 шт.
30.04.2024 року представник власника майна ОСОБА_5 звернулась до Головного управління Національної поліції України в місті Києві із клопотанням про повернення майна.
04 червня 2024 року надійшла відповідь від ГСУ про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000801 від 17.08.2022 передано до Головного підрозділу детективів управління Бюро економічної безпеки України.
06 червня 2024 року направлено заяву до Головного підрозділу детективів управління Бюро економічної безпеки України про повернення тимчасово вилученого майна в рамках КП №12022000000000801 від 17.08.2022 року.
02 серпня 2024 року було сформовано відповідь №11/6/4.5/17867-25 від 02.08.2024, відповідно до якої Бюро економічної безпеки України повідомило, що згідно відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року визначено підслідність за Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
4. Мотиви слідчого судді
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом, законодавець не вказує.
Порядок тимчасового вилучення майна регламентовано ст. 168 КПК України, яка вказує, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Аналізуючи правовий зміст ч. 7 ст. 236 і частини 1 ст.98 КПК України, ч. 2 ст.168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають одних з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч. 1 ст.167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.
Законодавцем в статті 169 КПК України визначено підстави повернення тимчасового вилученого майна, зокрема зазначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Із зазначеної норми вбачається, що однією із підстав повернення тимчасового вилученого майна є випадки, передбачені частиною п'ятою статті 171 КПК України, тому майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Слідчим суддею установлено, що на вилучення планшету - iPad MD796E/A WiFi CELL 64 GB Silver, серійний номер DMPLW2LMF4YK, модель A1475, IMEI НОМЕР_2 - 1 шт. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.11.2022 у справі №757/33437/22-к - дозволу надано не було, тому в силу приписів ч. 7 ст. 236 КПК України це майно вважається тимчасово вилученим.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Також, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов'язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, покладається на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_4 належним йому майном.
Також, стороною обвинувачення не надано доказів, що на вище вказане майно було накладено арешт.
Разом із тим, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні поданої скарги в частині повернення ОСОБА_4 вилученого майна під час проведення 07.12.2022 року обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: телефону - iPhone 12 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , модель A2341 - 1 шт, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.11.2022 у справі №757/33437/22-к - було надано дозвіл на його вилучення.
Крім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні поданої скарги і в частині повернення ОСОБА_4 вилученого майна під час проведення 07.12.2022 року обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбуку - MacBook Pro 13-inch, серійний номер C02ZL031L40Y, модель A2159 - 1 шт., оскільки скаржником не підтверджено факт належності зазначеного майна ОСОБА_4 , а саме: серійний номер не відповідає номеру, зазначеному в протоколі обшуку.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що дана скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 167-169, 171, 236, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні №12022000000000801 від 17.08.2022 повернути ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), тимчасово вилучене під час проведення 07.12.2022 обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
-планшет - iPad MD796E/A WiFi CELL 64 GB Silver, серійний номер DMPLW2LMF4YK, модель A1475, IMEI НОМЕР_2 - 1 шт.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1