Справа №489/8443/24
2/519/112/25
19.02.2025 року м. Південне
Южний міський суд Одеської області у складі судді - Москаленко Інни Олександрівни, при секретарі судового засідання Коршак Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (місце реєстрації 01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30) до ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення, ухвалив рішення про таке:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
1.Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №76522943 від 21.07.2023 (далі кредитний договір, кредит) у розмірі 18 425,00 грн.
2.В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 21.07.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №76522943. У подальшому, відповідно до умов Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) ТОВ «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.
3.Відповідно до реєстру боржників №14 від 25 січня 2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18 425,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 13 425,00 грн заборгованість за відсотками. Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед Товариством за кредитним договором №76522943 у розмірі 18 425,00 грн.
4.Позивач вважає, що набув право вимоги сплати заборгованості до Відповідача, тому просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 76522943 від 21.07.2023 року у розмірі 18 425,00 грн. на його користь.
5.Відповідач відзив до суду не надав.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи
6.Подаючи позов до суду, Позивач зазначив, що розгляд цієї справи просить здійснювати за відсутності представника Позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
7.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 03.12.2024 було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
8.Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
9.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
10.ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Відповідачем по справі 21.07.2023 року було укладено кредитний договір № 76522943, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 5000,00 грн. строком на 19 днів, тобто до 09.08.2023, зі сплатою процентів за користування кредитом за базовою процентною ставкою у розмірі 2,5 % на день від суми Кредиту.
11.Матеріалами справи підтверджено, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язалось прийняти належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників, та передати відповідні грошові кошти ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
12.Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до боржників №14 від 25.01.2024. до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № № 76522943 від 21.07.2023 року.
13.Відповідно до розрахунку, наданого Позивачем, станом на 31.08.2024 року заборгованість становить 18 425,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 13 425,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
V. Оцінка Суду
14.Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
15.Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
16.За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
17.Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
18.Згідно із ч. 1 ст. 77, ст. 81 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
19.Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
20.Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов'язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
21.Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
22.Пунктом 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
23.Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
24.Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
25.Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» встановлено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
26.Предметом договору факторингу згідно ст. 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
27.Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
28.Враховуючи вищевикладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
29.Відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
30.Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
31.У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
32.Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
33.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управлений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
34.Позивач на підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 76522943 від 21.07.2023 року посилається на те, що між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, який був укладений 21.07.2023, що взаємо виключає одне одного, оскільки за договором факторингу права вимоги є похідними від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.
35.Вищезазначене також свідчить, що предметом договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором № 76522943 від 21.07.2023 року, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за вказаним кредитним договором, як ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.
36.Тобто, між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на час укладення договору факторингу 14 червня 2011 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і навіть не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли вже після укладення вказаного договору.
37.Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.
38.При цьому розділом 3 Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року визначено «Порядок розрахунків». Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що Фактор сплачує Клієнту 100 % ціни продажу протягом 7 робочих днів з моменту передачі по акту прийому - передачі відповідного реєстру боржників шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта, зазначений у розділі 10 даного Договору.
39.В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
40.Позивач на підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 76522943 від 21.07.2023 року посилається на те, що між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року. Суд звертає увагу на те, що Позивач не надав договір в повному обсязі. Тому, суд позбавлений можливості встановити чи передавалося право вимоги за кредитним договором № 76522943 від 21.07.2023 року на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та на яких умовах.
41.Більш того, матеріали справи не містять жодного доказу перерахування первісним кредитором суми кредиту боржнику та отримання Боржником зазначеного кредиту. До позову не додано жодного розрахунку заборгованості, з якої суд би міг встановити правильність розрахунку, період нарахування відсотків.
42.Враховуючи зазначене, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 76522943 від 21.07.2023 від первісного кредитора ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, ТОВ «ФК ЄАПБ» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за укладеним 21.07.2023 року з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кредитним договором №76522943.
43.Враховуючи вищезазначене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений, своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов переконливого висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими і достатніми доказами обставини, на які він посилається, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
44.Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
45.На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 530, 536, 549, 598, 599, 610, 611, 624, 625, 629, 1049, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №76522943 від 21.07.2023- відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
3.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
4.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
5.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6.Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
7.Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
8.Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30, код ЄДРПОУ 35625014.
9.Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Южного міського суду
Одеської області І.О. Москаленко