Рішення від 20.02.2025 по справі 514/954/24

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/954/24

Провадження по справі № 2-др/514/3/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Тончевої Н.М.

при секретарі - Чернєвій О.А.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Підодвірного Тараса Івановича про ухвалення додаткового рішення по справі № 514/954/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник адвокат Підодвірний Т. І. звернувся до суду з заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні Тарутинського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

04 липня 2024 року за вхідним №3271 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Підодвірним Т.І. надано суду відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.

10 лютого 2025 року Тарутинським районним судом Одеської області ухвалено рішення по справі №514/954/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно якого:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково;

стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1160-6184 від 23 лютого 2023 року в розмірі 22400 (двадцять дві тисячі чотириста) гривень та суму судових витрат в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

13 лютого 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Підодвірним Т.І. через систему «Електронний суд» подано суду клопотання про ухвалення додаткового рішення по справі про розподіл судових витрат, понесених відповідачем, оскільки судом не було вирішено зазначене питання.

В судове засідання заявник адвокат Підодвірний Т.І. не з'явився, надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутністю та відсутністю ОСОБА_1 , на своїх вимогах наполягає.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04 липня 2024 року за вхідним №3271 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Підодвірним Т.І. надано суду відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.

10 лютого 2025 року Тарутинським районним судом Одеської області ухвалено рішення по справі №514/954/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно якого:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково;

стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1160-6184 від 23 лютого 2023 року в розмірі 22400 (двадцять дві тисячі чотириста) гривень та суму судових витрат в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

13 лютого 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Підодвірним Т.І. через систему «Електронний суд» подано суду клопотання про ухвалення додаткового рішення по справі про розподіл судових витрат, понесених відповідачем, оскільки судом не було вирішено зазначене питання.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2, 3, 4, 5 цієї ж статті визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ЦПК України встановлено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За положеннями ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи професійна правнича допомога відповідачеві у справі надавалась адвокатом Підодвірним Т.І. на підставі Договору про надання правової допомоги від 26 червня 2024 року.

Згідно Акту виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 26 червня 2024 року, вартість послуг адвоката за підготовку позову та участь у суді першої інстанції складає 6000 гривень.

Відповідно до платіжної інструкції №0.0.3740680110.1 від 03 липня 2024 року, відповідачем ОСОБА_1 сплачено адвокату Підодвірному Т.І. 6000 гривень на підставі Договору про надання правової допомоги від 26 червня 2024 року.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Верховний Суд в своїх постановах притримується такої ж позиції, зокрема, вона була підтримана Верховним Судом в постанові від 11 листопада 2020 року в справі № 673/1123/15-ц.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи відзив відповідача ОСОБА_1 , складений його представником, на предмет складності, обсягу та часу, витраченого для його складання, обсяг виконаних робіт згідно з актом виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги, суд вважає, що сплачений розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги позивача на 40%, позивач повинен відшкодувати відповідачу за час розгляду справи в 60% понесених ним судових витрат, а саме 3600 гривень вказаних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 247, ст. 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Підодвірного Тараса Івановича про ухвалення додаткового рішення по справі № 514/954/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» /01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРОПОУ 38548598/ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.М. Тончева

Попередній документ
125297046
Наступний документ
125297048
Інформація про рішення:
№ рішення: 125297047
№ справи: 514/954/24
Дата рішення: 20.02.2025
Дата публікації: 21.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тарутинський районний суд Одеської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.02.2026)
Результат розгляду: подання (заяву, клопотання) задоволено
Дата надходження: 20.01.2026
Розклад засідань:
11.07.2024 15:30 Тарутинський районний суд Одеської області
03.10.2024 15:20 Тарутинський районний суд Одеської області
21.11.2024 12:30 Тарутинський районний суд Одеської області
23.12.2024 12:00 Тарутинський районний суд Одеської області
10.02.2025 12:00 Тарутинський районний суд Одеської області
20.02.2025 15:30 Тарутинський районний суд Одеської області
07.10.2025 00:00 Одеський апеляційний суд
09.02.2026 16:00 Тарутинський районний суд Одеської області
26.02.2026 16:00 Тарутинський районний суд Одеської області