Справа № 522/13963/24
Провадження № 2/522/1656/25
06 лютого 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис № 1318.
Позовна заява обґрунтована тим, що 05.10.2012 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис № 1318. У подружжя у шлюбі народилась дитина. Спільне життя у сторін не склалось, фактично шлюбні відносини припинені.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 14.11.2024.
У судове засідання 14.11.2024 учасники справи не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. У зв'язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 19.12.2024.
18.11.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій він просить провести судовий розгляд за його відсутності, погоджується на заочне рішення та зазначає, що тримав від відповідачки копію свідоцтва про розірвання шлюбу.
16.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій він просить провести судовий розгляд за його відсутності, погоджується на заочне рішення та просить розглянути справи з урахуванням додатково наданих ним письмових доказів.
У судове засідання 19.12.2024 учасники справи не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. У зв'язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 03.01.2025.
У судове засідання 03.01.2024 учасники справи не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. У зв'язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 06.02.2025.
У судове засідання 06.02.2025 відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позивач брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Надав суду пояснення, просив розірвати шлюб між ним та відповідачем.
З метою недопущення затягування строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували 05.10.2012 шлюб, про що 05.10.2012 складено відповідний актовий запис № 1318. Шлюб зареєстрований Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 06.08.2024, вбачається, що після реєстрації шлюбу прізвище: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 .
Згідно наданої суду копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 24.05.2024 Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, у подружжя від шлюбу народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 19.01.2024 складено відповідний актовий запис № 64.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно доч.ч.1,2 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту-ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються, відповідно до ч. 3 ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Приписами ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 2-4ст. 56 СК України).
Згідно ч. 3ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановив суд, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідач не звертався до суду із вимогами про надання часу на примирення та не подав відзив.
Суд вважає, що бажання й право кожного із подружжя на розірвання шлюбу не може бути порушено.
З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (надалі по тексту - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права (ч. 2 ст. 1 Закону № 1207-VII).
Згідно частин 1-2 ст. 9 Закону № 1207-VII державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 статті 9 Закону № 1207-VII будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно ч.2 ст. 1 Закону № 1207-VII Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року.
Суд критично оцінює надану позивачем копію свідоцтва про розірвання шлюбу, складеного незаконним органом, створеним на тимчасово окупованій території України, оскільки у свідоцтві відсутні відомості про обох з подружжя, відомості про місце і дату реєстрації шлюбу, який розривається, що позбавляє суд можливості встановити чи дійсно розірвано шлюб саме між позивачем та відповідачем. Інші докази, які б свідчили про розірвання шлюбу між сторонами, суду не надані.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 21, 24, 56, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 05.10.2012 Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1318.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Відповідно ч. 2 ст. 115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення суду складений 13.05.2025.
Суддя Юлія ЧОРНУХА