Справа № 947/2733/25
Провадження № 1-кс/947/2216/25
13.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024164690000080 від 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024164690000080 від 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 17.01.2025 у ході проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, натомість від слідчого ОСОБА_3 до канцелярії суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, вимоги якого просить задовольнити.
У судове засідання викликався захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , однак у судове засідання останній не з'явився, про причини неявки не повідомив. Підозрюваного доставлено також не було.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024164690000080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, та Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022, оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами. В подальшому строк проведення зазначеної мобілізації продовжено.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021, якою затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» визначено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Виключний перелік громадян України, які наділені правом перетинання державного кордону затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995.
Разом з тим, статтею 1 Закону України від 04.11.1991 № 1777-XII «Про державний кордон України» зазначено, що Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Відповідно до ст. 9 Закону «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
У відповідності до ст. 11 Закону «Про державний кордон України», особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному і митному контролю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 05.11.2009 № 1710-VI «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на початку серпня 2024 року, більш точний час слідством не встановлений, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив сприяти у незаконному переправленні осіб чоловічої статі через державний кордон України, за грошову винагороду, шляхом надання офіційних документів, за наступних обставин.
Далі, ОСОБА_5 , діючи з тих же мотивів та спонукань, усвідомлюючи, що реалізація злочинного плану, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, особам яким тимчасового обмежено право на виїзд з України, потребує залучення інших осіб, які будуть виконувати його вказівки щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з метою отримання незаконного прибутку, на початку вересня 2024 року, більш точний час слідством не встановлений, залучив до злочинної діяльності невстановлених в ході досудового розслідування працівників одного з районних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі РТКЦ та СП) в Одеської області, які можуть створити та надати останньому документ про зняття з військового обліку за станом здоров'я, який у подальшому надає можливість безперешкодно перетнути державний кордон України особою призовного віку із внесенням відомостей у відповідні бази даних.
Так, відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше початку серпня 2024 року, останній підшукав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому повідомив про можливість переправлення його через державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, незважаючи на встановлену заборону, шляхом виготовлення та надання останньому документу про зняття його з військового обліку за станом здоров'я, який у подальшому надає можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, за грошову винагороду сума якої складає 4 000 доларів США.
У свою чергу ОСОБА_7 повідомивши про відомі йому факти до правоохоронних органів, був залучений, за його згодою, до проведення слідчих (розшукових) дій, та діючи під контролем правоохоронних органів погодився на запропоновані йому умови перетину державного кордону України.
В подальшому, 27.09.2024 о 12 год. 46 хв. перебуваючи на заправній станції «Сокар» розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Авангард, вул. Базова, 18, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 .
Під час вказаної зустрічі ОСОБА_5 , діючи відповідно до розробленого ним плану, з корисливих мотивів, розповів ОСОБА_7 порядок виготовлення та надання останньому документу про зняття його з військового обліку за станом здоров'я, який у подальшому надає можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, а також зазначив що грошові кошти необхідно передавати частинами, а саме 1 500 доларів США з початку, а іншу частину грошових коштів в сумі 2 500 доларів США, безпосередньо при отриманні документу про зняття його з військового обліку за станом здоров'я, на зазначені умови ОСОБА_7 погодився.
На виконання вказівок ОСОБА_5 02.10.2024 приблизно о 18 год. 00 хв. перебуваючи біля підземного переходу розташованого на Куліковому полі із сторони Італійського бульвару в м. Одеса, ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 першу частину грошових коштів у сумі 1 500 доларів США, а також раніше зазначені останнім перед зустріччю копії документів, а саме паспорту громадянина України, військового квитка, ідентифікаційного коду, закордонного паспорту та чотири фотознімки розміром 3,5х4 см.
Далі, під час наступної зустрічі, яка відбулась 18.11.2024 о 18 год. 00 хв. в кафе розташованому на другому поверсі торгового центру «Сіті Центр» за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 2 ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_5 , передав останньому оригінал свого військового квитка.
Після передачі військового квитка, ОСОБА_5 зазначив ОСОБА_7 , що у подальшому повідомить останньому, дату та час надання йому документу про зняття його з військового обліку за станом здоров'я.
Так, 17.01.2025 ОСОБА_5 під час телефонної розмови з ОСОБА_7 повідомив останньому про необхідність передачі грошових коштів не йому безпосередньо, а знайомому на ім?я ОСОБА_8 , який знаходиться біля кафе «Манго» у м. Одеса.
В подальшому, 17.01.2025 приблизно о 22.00, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 9, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на сприяння незаконному перетину осіб через державний кордон з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_7 через громадянина ОСОБА_9 , який не був обізнаний із злочинним наміром ОСОБА_5 , грошові кошти у розмірі 2500 доларів США.
В подальшому, незаконні дії ОСОБА_5 припинено співробітниками поліції та УСБУ в Одеській області, та останнього було затримано.
За підозрою у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення 17.01.2025 о 21:43 годині затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено його особистий обшук у ході якого вилучено:
- посвідчення «Служби антикорупційної безпеки України» на ім'я ОСОБА_5 , серії та номер НОМЕР_1 ;
- прес-карта на ім'я ОСОБА_5 , серії та номер НОМЕР_2 ;
- металевий наперсток із залишками невідомої речовини, металева мірна ложка та пластиковий флакон з невідомою речовиною.
Постановою слідчого від 17.01.2025 вилучене визнано речовими доками по даному кримінальному провадженню.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна.
Як встановлено у судовому засіданні, 18 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками: сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів.
Під час розгляду клопотання слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами.
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_10 .
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 17 січня 2025 року, ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході якого виявлено та вилучено: посвідчення «Служби антикорупційної безпеки України» на ім'я ОСОБА_5 , серії та номер НОМЕР_1 ; прес-карта на ім'я ОСОБА_5 , серії та номер НОМЕР_2 ; металевий наперсток із залишками невідомої речовини, металева мірна ложка та пластиковий флакон з невідомою речовиною.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучене майно може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, зокрема як зазначає сторона обвинувачення вилучені посвідчення на ім'я ОСОБА_5 мають наявні сліди підробки, тому потребують відповідних експертних досліджень. Крім того, металевий наперсток із залишками невідомої речовини, металева мірна ложка та пластиковий флакон з невідомою речовиною, також потребують відповідних експертних досліджень.
Отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені у ході затримання ОСОБА_5 речі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Слідчий у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких слідчий звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення речей, вилучених у ході затримання ОСОБА_5 та інформації, яка в них міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_5 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження вказаним майном, зокрема, до завершення експертного дослідження або завершення кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024164690000080 від 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно , яке було вилучене 17.01.2025 у ході проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- посвідчення «Служби антикорупційної безпеки України» на ім'я ОСОБА_5 , серії та номер НОМЕР_1 ;
- прес-карту на ім'я ОСОБА_5 , серії та номер НОМЕР_2 ;
- металевий наперсток із залишками невідомої речовини, металеву мірну ложку та пластиковий флакон з невідомою речовиною.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1