Справа № 947/4328/25
Провадження № 1-кс/947/1881/25
12.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши матеріали за клопотанням дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024164480000194 від 05.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в рамках кримінального провадження № 12024164480000194 від 05.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК Українинадійшло клопотання дізнавача, погоджене з прокурором про накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Слідчим суддею встановлено, що до матеріалів клопотання про арешт майна стороною обвинувачення не було долучено копію повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 190 КК України в рамках кримінального провадження № 12024164480000194 від 05.04.2024 року.
Слідчий суддя зазначає, що сам по собі факт наявності в рамках даного кримінального провадження цивільного позову не може свідчити про наявність правових підстав для задоволення поданого клопотання та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно особи, яка не має процесуального статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження - ОСОБА_4 .
Так, з метою забезпечення цивільного позову арешт накладається на майно особи, яка має відповідний процесуальний статус в рамках кримінального провадження (підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження).
Тобто на майно інших осіб, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт не може бути накладений.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотанням дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024164480000194 від 05.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1